bash-builtins

НАЗВА

КОРОТКИЙ ОПИС

АВТОРСЬКІ ПРАВА

ОПИС

ПАРАМЕТРИ

-c

Якщо вказано параметр -c, команди буде прочитано з першого аргументу, який не є параметром, рядок_команди. Якщо після аргументу рядок_команди вказано інші аргументи, перший аргумент буде пов'язано із $0, а усі інші аргументи — з наступними позиційними параметрами. Прив'язка до $0 встановлює назву оболонки, яку буде використано у повідомленнях із попередженнями та повідомленнях про помилки.

-i

Якщо вказано параметр -i, оболонка є інтерактивною.

-l

Наказує bash працювати так, наче програму викликано як оболонку для входу до системи (див. ВИКЛИК нижче).

-r

Якщо вказано параметр -r, оболонка стає обмеженою (див. ОБМЕЖЕНА ОБОЛОНКА нижче).

-s

Якщо вказано параметр -s або якщо після обробки параметрів не буде виявлено аргументів, команди буде прочитано зі стандартного джерела вхідних даних. За допомогою цього параметра можна встановлювати позиційні параметри при виклику інтерактивної оболонки або при читанні вхідних даних за допомогою конвеєра команд.

-v

Друкувати входові рядки оболонки під час виконання.

-x

Виводити команди та їхні аргументи при їхньому виконанні.

-D

Список усіх рядків у подвійних лапках, яким передуватиме $, буде виведено до стандартного виведення. Це рядки, які підлягатимуть перекладу, якщо поточною локаллю не є C або POSIX. Неявним чином буде також застосовано параметр -n. Команди оболонки не виконуватимуться.

[-+]O [параметр_оболонки ]

параметр_оболонки є одним з параметрів оболонки, який приймає вбудований засіб shopt (див. ВБУДОВАНІ КОМАНДИ ОБОЛОНКИ нижче). Якщо вказано параметр_оболонки, -O встановлює значення цього параметра; +O скасовує встановлення. Якщо параметр_оболонки не вказано, до стандартного виведення буде виведено назви і значення параметрів оболонки, які приймаються shopt. Якщо параметром виклику є +O, виведення буде показано у форматі, який може бути повторно використано як вхідні дані програми.

--

-- вказує на завершення параметрів і вимикає подальшу обробку параметрів. Будь-які аргументи після -- оброблятимуться як назви файлів та аргументи. Аргумент - є еквівалентним до --.

--debugger

Налаштовування для профілю засобу діагностики, який слід виконати до запуску оболонки. Вмикає розширений режим діагностики (див. опис параметра extdebug вбудованого засобу shopt нижче).

--dump-po-strings

Еквівалент -D, але виведення відбуватиметься у форматі файлів GNU gettext po (портативного об'єкта).

--dump-strings

Те саме, що і -D.

--help

Вивести повідомлення щодо користування до стандартного виведення і завершити роботу програми зі станом «успіх».

--init-file файл

--rcfile файл

Виконати команди з файла файл замість загальносистемного файла ініціалізації /etc/bash.bashrc та стандартного особистого файла ініціалізації ~/.bashrc, якщо оболонка є інтерактивною (див. ВИКЛИК нижче).

--login

Еквівалент -l.

--noediting

Не використовувати бібліотеку GNU readline для читання рядків команд, якщо оболонка є інтерактивною.

--noprofile

Не читати або загальносистемний файл запуску /etc/profile або будь-які особисті файли ініціалізації ~/.bash_profile, ~/.bash_login або ~/.profile. Типово, bash читає ці файли при виклику у режимі оболонки входу до системи (див. ВИКЛИК нижче).

--norc

Не читати і не виконувати загальносистемний файл ініціалізації /etc/bash.bashrc та особистий файл ініціалізації ~/.bashrc, якщо оболонка є інтерактивною. Типово, цей параметр буде використано, якщо оболонку викликано за допомогою команди sh.

--posix

Змінити поведінку bash там, де типові дії відрізняються від стандарту POSIX так, щоб відповідати стандарту ( режим posix). Див. розділ ТАКОЖ ПЕРЕГЛЯНЬТЕ, де наведено посилання на документ із подробицями щодо того, як режим posix впливає на поведінку bash.

--restricted

Оболонка стає обмеженою (див. ОБМЕЖЕНА ОБОЛОНКА нижче).

--verbose

Еквівалент -v.

--version

Вивести дані щодо версії цього екземпляра bash до стандартного виведення і завершити роботу зі станом виходу «успіх».

АРГУМЕНТИ

ВИКЛИК

ОЗНАЧЕННЯ

пропуск

Пробіл або табуляція.

слово

Послідовність символів, яка обробляється оболонкою як єдиний модуль. Також відома як жетон.

назва

A слово, що містить лише алфавітно-цифрові символи та підкреслення, та починається з букви або підкреслення. Також, на якого посилаються, як identifier.

метасимвол

Символ, який, якщо не брати його у лапки, відокремлює слова. Таким символом може бути:

 

оператор керування

Жетон, який виконує контрольну функцію. Один з таких символів:

ЗАРЕЗЕРВОВАНІ СЛОВА

ГРАМАТИКА ОБОЛОНКИ

Прості команди

Конвеєри

Списки

Складені команди

(список)

Список виконується у підоболонки (дивіться СЕРЕДОВИЩЕ ВИКОНАННЯ КОМАНД нижче, де наведено опис середовища підоболонки). Присвоєння змінних і вбудовані команди, які впливають на середовище оболонки, не залишаються в силі після виконання команди. Статус повернення — це стан виходу списку команд список.

{ список; }

список просто виконується в поточному середовищі оболонки. Список повинен завершуватися новим рядком або крапкою з комою. Це називається груповою командою. Стан повернення — це стан виходу списку команд список. Зверніть увагу, що на відміну від метасимволів ( та ), { та } є зарезервованими словами і має відбуватися там, де дозволено розпізнавати зарезервоване слово. Оскільки вони не викликають розриву слова, вони повинні відділятися від списку команд список пробілами або іншими метасимволами оболонки.

((вираз))

вираз обчислюється згідно правил описаних нижче під АРИФМЕТИЧНІ ОБЧИСЛЕННЯ. Якщо значення виразу не нуль, повертається стан 0; в іншому випадку повертається стан 1. Для аргументу вираз буде виконано такі самі розгортання, які було б виконано, якби його було взято у подвійні лапки, але символи подвійних лапок у самому аргументі вираз не буде оброблено особливим чином і буде просто вилучено.

[[ вираз ]]

Повертає стан 0 або 1 залежно від оцінки умовного виразу вираз. Вирази складаються з первинних частин, описаних нижче у розділі УМОВНІ ВИРАЗИ. Для слів між [[ і ]] не буде виконано поділ на слова та розгортання шляхів. Оболонка виконає розгортання тильди, розширення параметрів і змінних, арифметичне розширення, підставляння команд, підставляння процесу та вилучення лапок для цих слів (розгортання, яке було б виконано, якщо б слова було взято у подвійні лапки). Умовні оператори, такі як -f, повинні бути без лапок, щоб бути визнаними основними. Якщо використано [[, оператори < і > лексикографічно упорядковуватимуться з використанням порядку поточної локалі.

for назва [ [ in [ слово ... ] ] ; ] do список ; done

Список слів, за яким вказано in, розгортається у список записів. Для змінної назва встановлюється значення кожного з елементів списку за чергою, і кожного разу виконується список. Якщо пропущено слово in, команда for виконає список для усіх встановлених позиційних параметрів (див. ПАРАМЕТРИ нижче). Повернутий код стану буде кодом стану виходу останньої виконаної команди. Якщо розгортання записів за in призведе до створення порожнього списку, команди не виконуватимуться, а кодом стану повернення буде 0.

for (( вираз1 ; вираз2 ; вираз3 )) ; do список ; done

Спочатку, арифметичний вираз вираз1 обчислюється за правилами, описаними нижче у розділі АРИФМЕТИЧНІ ОБЧИСЛЕННЯ. Потім, обчислення арифметичного виразу expr2 повторюється поки не досягне нуля. Кожного разу, коли результатом обчислення виразу вираз2 є нуль, буде виконано список і обчислено арифметичний вираз вираз3. Якщо якогось виразу не буде виявлено, вважатиметься, що його значенням є 1. Повернутим значенням є стан виходу останньої команди список, яка виконалася, або false, якщо будь-який вираз є некоректним.

select назва [ in слово ] ; do список ; done

Список слів після in буде розгорнуто. Результатом буде список записів. Набір розгорнутих слів буде виведено до стандартного виведення помилок, перед кожним з яких буде дописано номер. Якщо буде пропущено слово після in, буде виведено позиційні параметри (див. ПАРАМЕТРИ нижче). Після цього select буде показано запит PS3 і прочитано рядок зі стандартного введення. Якщо рядок складається з номера, який відповідає одному зі показаних слів, слову буде надано значення назва. Якщо рядок є порожнім, слова і запит буде показано ще раз. Якщо буде прочитано символ кінця файла (EOF), виконання команди select завершується із поверненням стану 1. Будь-яке інше прочитане значення призведе до того, що параметру назва буде надано порожнє значення (null). Прочитаний рядок буде збережено у змінній REPLY. Список команд список буде виконано після кожного вибору варіанта, аж доки не буде виконано команду break. Станом виходу select є стан виходу останньої команди, яку буде виконано у списку список, або нуль, якщо не буде виконаної жодної команди.

case слово in [ [(] взірець [ | взірець ] ... ) список ;; ] ... esac

Команда case спочатку розгортає слово і намагається послідовно встановити його відповідність кожному із взірців взірець за допомогою правил встановлення відповідності, які описано у розділі Відповідність за взірцем нижче. Слово слово буде розгорнуто із використанням розгортання тильди, розгортання параметрів і змінних, арифметичних обчислень, заміни команд, підставляння процесів та вилучення лапок. Кожен із інспектованих взірців взірець буде розгорнуто із використанням розгортання тильди, розгортання параметрів і змінних, арифметичних обчислень, заміни команд, підставляння процесів та вилучення екранування. Якщо увімкнено параметр оболонки nocasematch, відповідність встановлюватиметься без врахування регістру символів абетки. Якщо буде встановлено відповідність, буде виконано відповідний список команд список. Якщо буде використано оператор ;;, після першого ж встановлення відповідності взірцю подальші спроби встановлення відповідності не виконуватимуться. Якщо використати ;& замість ;;, виконання продовжуватиметься із прив'язкою списку команд список до наступного набору взірців. Якщо використати ;;& замість ;;, оболонка виконає перевірку наступного списку взірців в інструкції, якщо такий є, і виконає будь-який пов'язаний із нею список команд список, якщо буде встановлено відповідність, продовжуючи виконання інструкцій варіанта так, наче не було встановлено відповідності списку взірців. Станом виходу є нуль, якщо жоден із взірців не є відповідним. Якщо якийсь із взірців виявиться відповідним, станом виходу буде стан виходу останньої виконаної у списку команд список команди.

if список; then список; [ elif список; then список; ] ... [ else список; ] fi

if список виконується. Якщо стан виходу дорівнює нулю — виконується then список. В іншому випадку по черзі виконується кожен elif список, якщо їхній стан виходу дорівнює нулю, то виконується відповідний then список і команда завершується. Інакше виконується else список, якщо наявний. Станом виходу є стан виходу останньої виконаної команди або нуль, якщо умова не перевірялася.

while список-1; do список-2; done

until список-1; do список-2; done

Команда while послідовно виконує список команд список-2, доки остання команда у списку команд список-1 повертає нульовий стан виходу. Команда until є аналогічною до команди while, але умова у ній є оберненою: список команд список-2 виконуватиметься, доки остання команда у списку команд список-1 не поверне ненульовий стан виходу. Станом виходу команд while і until є стан виходу останньої виконаної команди у списку команд список-2 або нуль, якщо не було виконано жодної команди.

Копроцеси

Визначення функцій оболонки

fname () складена_команда [ переспрямування]

function назва_функції [()] складена_команда [ переспрямування]

Ця команда визначає функцію із назвою назва_функції. Використання зарезервованого слова function є необов'язковим. Якщо вказано зарезервоване слово function, круглі дужки є необов'язковими. Вмістом функції є складена команда складена_команда (див. Складені команди вище). Ця команда, зазвичай, є списком команд між { і }, але може бути будь-якою командою з наведеного вище списку складених команд, якщо використано зарезервоване слово function, але круглі дужки не вказано, рекомендуємо використовувати фігурні дужки. Складену команду складена_команда буде викликано кожного разу, коли як назву простої команди використано назва_функції. У режимі posix назвв_функції має бути коректною назвою оболонки і не може збігатися із назвою однієї із спеціальних вбудованих команд POSIX. У типовому режимі назвою функції може бути будь-яке слово оболонки, що не містить лапок та символу $. Усі переспрямування (див. ПЕРЕСПРЯМУВАННЯ нижче), які вказано під час визначення функції, виконуватимуться під час виконання самої функції. Станом виходу визначення функції є нуль, якщо не буде виявлено синтаксичних помилок або призначеної лише для читання функції із тією самою назвою. При виконанні станом виходу функції є стан виходу останньої виконаної команди у її вмісті. (Див. ФУНКЦІЇ нижче.)

КОМЕНТАРІ

НЕЙТРАЛІЗАЦІЯ

ПАРАМЕТРИ

Позиційні параметри

Спеціальні параметри

*

Розгортається у позиційні параметри, починаючи з першого. Якщо розгорнутий текст не перебуває у подвійних лапках, кожен позиційний параметр розгортатиметься в окреме слово. У контексті виконання ці слова підлягають подальшому поділу на слова і розгортанню назв шляхів. Якщо розгортання відбувається у подвійних лапках, воно відбуватиметься до одного слова, що складатиметься зі значень усіх параметрів, які буде відокремлено першим символом спеціальної змінної IFS. Тобто, " $*" еквівалентне до " $1c$2c...", де c — перший символ значення змінної IFS. Якщо значення змінної IFS не встановлено, параметри буде відокремлено пробілами. Якщо значення IFS є порожнім, параметри буде з'єднано без проміжних роздільників.

@

Розгортається у позиційні параметри, починаючи з першого. У контекстах, де виконується поділ на слова кожен позиційний параметр буде розгорнуто до окремого слова. Якщо розгортання відбувається не у подвійних лапках, ці слова також буде поділено на окремі слова. У контекстах, де не виконується поділу на слова, розгортання відбувається до одного слова, у якому позиційні параметри буде відокремлено пробілом. Якщо розгортання відбувається у подвійних лапках, кожен параметр розгорається до окремого слова. Тобто, " $@" еквівалентне до " $1" "$2" ... Якщо розгортання у подвійних лапках відбувається у межах слова, результат розгортання першого параметра об'єднується із початковою частиною початкового слова, а результат розгортання останнього параметра об'єднується із останньою частиною початкового слова. Якщо позиційних параметрів немає, " $@" і $@ ні до чого не розгортаються (тобто, їх буде вилучено).

#

Розгортається до числа позиційний параметрів у десятковому записі.

?

Розгортається до коду стану виходу останнього виконаного конвеєра переднього плану.

-

Розкриває прапорці поточних опцій, що вказані при виклику, через вбудовану команду set, або встановлені самою оболонкою (як опція -i).

$

Розкриває ідентифікатор процесу оболонки. В підоболонці воно розкриває до ідентифікатора процесу поточної оболонки, а не підоболонки.

!

Розкриває ІД процесу завдання, що було покладено у фон останнім, або викликане асинхронною командою або черед вбудоване bg (див. JOB CONTROL нижче).

0

Розкриває назву оболонки або скрипту оболонки. Воно встановлене під час ініціалізації оболонки. Якщо bash викликано файлом команд, $0 встановлюється в назву того файлу. Якщо bash запущено з опцією -c, тоді $0 встановлюється в перший аргумент після рядка для виконання, якщо він присутній. Інакше, воно встановлюється в назву файлу, якого використали для запуску bash, як надано нульовим аргументом.

Змінні оболонки

_

Під час запуску оболонки отримує значення шляху, який використано для виклику оболонки або назви скрипту, який виконується, у тому вигляді, у якому його передано у середовищі, або списку аргументів. Далі, після розгортання, розгортається до останнього аргументу попередньої простої команди, яку виконано в основному режимі. Також отримує значення повного шляху, який використано для виклику кожної виконаної команди, і записується до середовища, яке експортовано для цієї команди. При перевірці пошти цей параметр містить назву поштового файла, перевірку якого виконує програма.

BASH

Розгортається до повної назви файла, використано для виклику цього екземпляра bash.

BASHOPTS

Список відокремлених двокрапками увімкнених параметрів оболонки. Кожне слово у списку є коректним аргументом параметра -s вбудованої команди shopt (див. ВБУДОВАНІ КОМАНДИ ОБОЛОНКИ нижче). Параметри, які з'являються у списку BASHOPTS, є тими параметрами, про які shopt звітує, як про увімкнені. Якщо у середовищі є ця змінна, при запуску bash кожен параметр оболонки у списку буде увімкнено до читання будь-яких файлів запуску. Цю змінну призначено лише для читання.

BASHPID

Розгортається до ідентифікатора поточного процесу bash. Це значення, за певних обставин, зокрема підоболонок, які не потребують повторної ініціалізації bash, відрізняється від $$. Спроба встановлення значення BASHPID ні на що не вплине. Якщо скасувати встановлення BASHPID, змінна втрачає свої особливі властивості, навіть якщо згодом значення буде повторно встановлено.

BASH_ALIASES

Змінна-асоціативний масив, елементи якого відповідають внутрішньому списку псевдонімів, який підтримується вбудованим засобом alias. Елементи, додані до цього масиву, відображаються в списку псевдонімів; однак скасування елементів масиву наразі не призводить до видалення псевдонімів зі списку псевдонімів. Якщо скасувати встановлення BASH_ALIASES, змінна втрачає свої особливі властивості, навіть якщо її згодом перевстановити.

BASH_ARGC

Змінна-масив, значеннями якої є кількості параметрів у кожному кадрі поточного стека викликів виконання bash. Кількість параметрів поточної підпрограми (функції оболонки або сценарію, що виконується за допомогою . або source) міститься на вершині стека. Коли виконується підпрограма, кількість переданих параметрів передається в BASH_ARGC. Оболонка встановлює BASH_ARGC лише в режимі розширеного налагодження (див. нижче опис параметра extdebug вбудованого засобу shopt). Встановлення extdebug після того, як оболонка почала виконувати сценарій, або посилання на цю змінну, коли extdebug не встановлено, може призвести до невідповідних значень.

BASH_ARGV

Змінна-масив, яка містить всі параметрів у поточному стеку викликів виконання bash. Останній параметр останнього виклику підпрограми міститься на вершині стека; перший параметр початкового виклику - внизу. Коли виконується підпрограма, надані параметри передаються в BASH_ARGV. Оболонка встановлює BASH_ARGV лише в режимі розширеного налагодження (див. нижче опис параметра extdebug вбудованого засобу shopt). Встановлення extdebug після того, як оболонка почала виконувати сценарій, або посилання на цю змінну, коли extdebug не встановлено, може призвести до невідповідних значень.

BASH_ARGV0

При посиланні ця змінна розширюється до назви оболонки або сценарію оболонки (ідентичне $0; див. опис спеціальних параметрів 0 вище). Присвоєння BASH_ARGV0 призводить до присвоєння того ж значення $0. Якщо скасувати встановлення BASH_ARGV0, вона втрачає свої особливі властивості, навіть якщо її згодом перевстановити.

BASH_CMDS

Змінна-асоціативний масив, елементи якого відповідають внутрішній геш-таблиці команд, якe підтримує вбудований засіб hash. Елементи, додані до цього масиву, з'являються в геш-таблиці; однак скасування елементів масиву наразі не призводить до видалення назв команд із геш-таблиці. Якщо скасувати встановлення BASH_CMDS, змінна втрачає свої особливі властивості, навіть якщо її згодом перевстановити.

BASH_COMMAND

Команда, яка зараз виконується або має виконуватись, якщо оболонка не виконує команду в результаті пастки, і в цьому випадку це команда, яка виконується під час пастки. Якщо скасувати встановлення BASH_COMMAND, змінна втрачає свої особливі властивості, навіть якщо її згодом перевстановити.

BASH_EXECUTION_STRING

Аргумент команди до параметра виклику -c.

BASH_LINENO

Змінна-масив, чиї елементи є номерами рядків у файлах початкового коду, де викликано кожен відповідний елемент FUNCNAME. ${BASH_LINENO[$i]} є номером рядка у файлі початкового коду ( ${BASH_SOURCE[$i+1]}), де було викликано ${FUNCNAME[$i]} (або ${BASH_LINENO[ $i-1]}, якщо на нього посилаються у іншій функції оболонки). Для отримання номера поточного рядка скористайтеся LINENO.

BASH_LOADABLES_PATH

Список відокремлених двокрапками каталогів, у яких оболонка буде шукати динамічно завантажувані вбудовані команди, які вказано командою enable.

BASH_REMATCH

Змінна-масив, чиїм елементам надають значення за допомогою двійкового оператора =~ у команді умови [[. Елемент із індексом 0 є частиною рядка, яка точно відповідає усьому формальному виразу. Елемент із індексом n є частиною рядка, яка відповідає n-ій взятій у круглі дужки частині виразу.

BASH_SOURCE

Змінна-масив, чиїми елементами є назви файлів початкового коду, де визначено відповідні назви функцій оболонки у змінній-масиві FUNCNAME. Функцію оболонки ${FUNCNAME[ $i]} визначають у файлі ${BASH_SOURCE[ $i]} і викликають з ${BASH_SOURCE[$i+1]}.

BASH_SUBSHELL

Збільшується на одиницю із кожним переходом до наступної підоболонки або середовища підоболонки, якщо оболонку запускають у цьому середовищі. Початковим значенням є 0. Якщо не встановлено значення BASH_SUBSHELL, втрачає свої особливі властивості, навіть якщо згодом значення буде встановлено.

BASH_VERSINFO

Призначена лише для читання змінна-масив, чиїми елементами є дані щодо версії поточного екземпляра bash. Елементи масиву мають такі значення:

BASH_VERSION

Розгортається до рядка, який описує версію цього екземпляра bash.

COMP_CWORD

Індекс у ${COMP_WORDS} слова, на якому перебуває курсор. Доступ до цієї змінної можна отримати лише у функціях оболонки, які викликають можливості програмованого доповнення тексту (див. Програмоване доповнення нижче).

COMP_KEY

Клавіша (або кінцева клавіша у послідовності клавіш), яка викликає поточну функцію доповнення.

COMP_LINE

Поточний рядок команди. Ця змінна доступна лише у функціях оболонки та зовнішніх командах, які викликано можливостями програмованого доповнення (див. Програмоване доповнення нижче).

COMP_POINT

Індекс поточної позиції курсора відносно початку поточної команди. Якщо поточною позицією курсора є кінець поточної команди, значення цієї змінної дорівнює ${#COMP_LINE}. Ця змінна доступна лише у функціях оболонки та зовнішніх командах, які викликано можливостями програмованого доповнення (див. Програмоване доповнення нижче).

COMP_TYPE

Встановлюють ціле значення, яке відповідає типу доповнення, яке призвело до виклику функції доповнення: TAB — звичайне доповнення, ? — доповнення за списком після послідовного натискання клавіші табуляції, ! — доповнення за списком варіантів при доповненні за частиною слова, @ — доповнення за списком, якщо слово лишається незмінним, або % — доповнення за меню. Ця змінна є доступною, лише у функціях оболонки і зовнішніх командах, які викликають можливості програмованого доповнення (див. Програмоване доповнення нижче).

COMP_WORDBREAKS

Набір символів, які бібліотека readline обробляє як роздільники слів при виконанні доповнення слів. Якщо не встановлено значення COMP_WORDBREAKS, втрачає свої особливі властивості, навіть якщо значення цієї змінної буде надалі встановлено повторно.

COMP_WORDS

Змінна-масив (див. Масиви нижче), що складається з окремих слів у поточному рядку команди. Рядок буде поділено на слова так, як його ділить readline, з використанням COMP_WORDBREAKS, як це описано вище. Ця змінна доступна лише у функціях оболонки, які викликають можливості програмованого доповнення (див. Програмоване доповнення нижче).

COPROC

Змінна-масив (див. Масиви нижче), яку створено для зберігання дескрипторів файлів для виведення та введення даних для копроцесу без назви (див. Копроцеси вище).

DIRSTACK

Змінна-масив (див. Масиви нижче), яка містить поточний вміст стосу каталогів. Каталоги буде розташовано у стосі у тому ж порядку, що і у списку, показаному вбудованою командою dirs. Встановленням значення для елементів цього масиву можна скористатися для внесення змін до записів каталогів у стосі, але додавання та вилучення каталогів слід користуватися вбудованими командами pushd і popd. Встановлення значення цієї змінної не змінюватиме поточного каталогу. Якщо значення DIRSTACK не встановлено, змінна втрачає свої особливі властивості, навіть якщо значення згодом буде встановлено.

EPOCHREALTIME

Кожне посилання на цей параметр буде розгорнуто до кількості секунд з моменту початку епохи Unix (див. time(3)) у форматі з рухомою крапкою і точністю до мікросекунд. Спроби встановити значення для EPOCHREALTIME буде проігноровано. Якщо значення EPOCHREALTIME не встановлено, змінна втрачає свої особливі властивості, навіть якщо згодом її значення буде встановлено.

EPOCHSECONDS

Кожне посилання на цей параметр буде розгорнуто до кількості секунд з моменту початку епохи Unix (див time(3)). Спроби встановити значення для EPOCHSECONDS буде проігноровано. Якщо значення EPOCHSECONDS не встановлено, змінна втрачає свої особливі властивості, навіть якщо згодом її значення буде встановлено.

EUID

Розгортається до ідентифікатора ефективного користувача поточного користувача. Ініціалізується під час запуску оболонки. Цю змінну призначено лише для читання.

FUNCNAME

Змінна-масив, яка містить назви усіх функцій оболонки у поточному стеку викликів. Елемент із індексом 0 є назвою будь-якої функції оболонки, яка виконується у поточний момент. Найнижчим елементом у списку (елементом із найбільшим індексом) є "main". Ця змінна існує лише тоді, коли виконується функція оболонки. Спроби встановити значення FUNCNAME буде проігноровано. Якщо значення FUNCNAME не встановлено, змінна втрачає свої особливі властивості, навіть якщо згодом її значення буде встановлено. Цією змінною можна скористатися у поєднанні із BASH_LINENO та BASH_SOURCE. У кожного елемента FUNCNAME є відповідні елементи у BASH_LINENO та BASH_SOURCE для опису стека викликів. Наприклад, ${FUNCNAME[$i]} було викликано з файла ${BASH_SOURCE[$i+1 ]} у рядку з номером ${BASH_LINENO[ $i]}. На основі цієї інформації показує дані щодо поточного стекла викликів вбудована команда caller.

GROUPS

Змінна-масив, яка містить список груп, учасником яких є поточний користувач. Спроби встановити значення GROUPS буде проігноровано. Якщо значення GROUPS не встановлено, змінна втрачає свої особливі властивості, навіть якщо згодом її значення буде встановлено.

HISTCMD

Номер у журналі або індекс у списку журналу поточної команди. Спроби встановити значення HISTCMD буде проігноровано. Якщо значення HISTCMD не встановлено, змінна втрачає свої особливі властивості, навіть якщо згодом її значення буде встановлено.

HOSTNAME

Автоматично заповнюється назвою поточного вузла.

HOSTTYPE

Автоматично встановлюється значення рядка, який унікальним чином описує тип комп'ютера, на якому запущено bash. Типове значення залежить від системи.

LINENO

Кожне посилання на цей параметр буде замінено на десяткове число, яке відповідає поточному послідовному номеру рядка (відлік починається з 1) у скрипті або функції. Якщо параметр використано не у скрипті або функції, підставлене значення може бути беззмістовним. Якщо значення LINENO не встановлено, змінна втрачає свої особливі властивості, навіть якщо згодом її значення буде встановлено.

MACHTYPE

Автоматично встановлюється значення рядка, який повністю описує тип операційної системи, у якій запущено bash у форматі, який визначено стандартом GNU процесор-компанія-система. Типове значення залежить від системи.

MAPFILE

Змінна-масив (див Масиви нижче), яку створено для зберігання тексту, який прочитано за допомогою вбудованої команди mapfile, яку виконано без визначення назви змінної.

OLDPWD

Попередній робочий каталог, який було встановлено командою cd.

OPTARG

Значення останнього аргументу параметра, яке оброблено вбудованою командою getopts (див. ВБУДОВАНІ КОМАНДИ ОБОЛОНКИ нижче).

OPTIND

Індекс наступного аргументу параметра, який буде оброблено вбудованою командою getopts (див. ВБУДОВАНІ КОМАНДИ ОБОЛОНКИ нижче).

OSTYPE

Автоматично встановлюється значення рядка, який описує операційну систему, у якій запущено bash. Типове значення залежить від системи.

PIPESTATUS

Змінна-масив (див Масиви нижче), у якій зберігається список значень кодів стану виходу від процесів у найсвіжішому виконаному основному конвеєрі команд (який може містити і лише одну команду).

PPID

Ідентифікатор процесу батьківського процесу оболонки. Цю змінну призначено лише для читання.

PWD

Поточний робочий каталог, який було встановлено командою cd.

RANDOM

Кожен раз, коли використовується цей параметр, програма розгортає його до випадкового цілого числа у межах від 0 до 32767. Наданням RANDOM значення можна ініціалізувати послідовність псевдовипадкових чисел. Якщо значення RANDOM не встановлено, змінна втрачає особливі властивості, навіть якщо її значення згодом буде встановлено повторно.

READLINE_ARGUMENT

Будь-який числовий аргумент, наданий команді readline, який було визначено за допомогою "bind -x" (див. ВБУДОВАНІ КОМАНДИ ОБОЛОНКИ нижче), коли її було викликано.

READLINE_LINE

Вміст буфера рядків readline для використання з "bind -x" (див. ВБУДОВАНІ КОМАНДИ ОБОЛОНКИ нижче).

READLINE_MARK

Позиція позначки (збереженої точки вставлення) у буфері рядків readline для використання з "bind -x" (див. ВБУДОВАНІ КОМАНДИ ОБОЛОНКИ нижче). Символи між точкою вставлення та позначкою часто називають областю.

READLINE_POINT

Позиція точки вставлення у буфері рядків readline для використання з "bind -x" (див. ВБУДОВАНІ КОМАНДИ ОБОЛОНКИ нижче).

REPLY

Встановлюється значення рядка вхідних даних, який прочитано командою read, якщо цій команді не передано жодних аргументів.

SECONDS

Кожен запис цього параметра буде замінено на кількість секунд, які минули із моменту виклику оболонки. Якщо інструкцією буде встановлено значення SECONDS, значення яким буде замінено наступні записи параметра визначатиметься як кількість секунд, які минули з моменту встановлення значення разом із встановленим значенням. Кількість секунд з моменту виклику оболонки та поточний час завжди визначатиметься за допомогою запитів до годинника системи. Якщо значення SECONDS не встановлено, змінна втрачає свої особливі властивості, навіть якщо згодом її значення буде встановлено.

SHELLOPTS

Список відокремлених двокрапками увімкнених параметрів оболонки. Кожне слово у списку є коректним аргументом параметра -o вбудованої команди set (див. ВБУДОВАНІ КОМАНДИ ОБОЛОНКИ нижче). Параметри, які з'являються у списку SHELLOPTS, є тими параметрами, про які set -o звітує, як про увімкнені. Якщо у середовищі є ця змінна, при запуску bash кожен параметр оболонки у списку буде увімкнено до читання будь-яких файлів запуску. Цю змінну призначено лише для читання.

SHLVL

Збільшується на одиницю кожного разу, коли запускається екземпляр bash.

SRANDOM

Кожен запис цієї змінної розгортається у 32-бітове псевдовипадкове число. Генератор випадкових чисел є нелінійним у системах, де передбачено підтримку /dev/urandom або arc4random, отже усі повернуті числа не пов'язано із попередніми. Встановлення бази випадковості не передбачено, тому спроби встановлення для цієї змінної значення буде проігноровано. Якщо значення SRANDOM не встановлено, змінна втрачає свої особливі властивості, навіть якщо згодом її значення буде встановлено.

UID

Розгортається до ідентифікатора поточного користувача. Ініціалізується під час запуску оболонки. Цю змінну призначено лише для читання.

BASH_COMPAT

Значення використовують для встановлення рівня сумісності оболонки. Опис різних рівнів сумісності та їхнього впливу на роботу оболонки наведено у розділі РЕЖИМ СУМІСНОСТІ ОБОЛОНКИ. Значення може бути десятковий дріб (наприклад, 4.2) або ціле число (наприклад, 42), яке відповідає бажаному рівню сумісності. Якщо значення BASH_COMPAT не встановлено або встановлено значення порожнього рядка, рівень сумісності буде типовим для поточної версії програми. Якщо для BASH_COMPAT встановлено значення, яке не є коректним значенням рівня сумісності, оболонка виведе повідомлення про помилку і встановить рівень сумісності, який є типовим для поточної версії оболонки. Коректні рівні сумісності описано нижче у розділі BРЕЖИМ СУМІСНОСТІ ОБОЛОНКИ. Наприклад, 4.2 і 42 є коректними значеннями, які відповідають параметру compat42 команди shopt і встановлюють рівень сумісності 42. Коректним значенням також є номер поточної версії оболонки.

BASH_ENV

Якщо встановлено значення цього параметра, коли bash виконує скрипт оболонки, це значення буде оброблено як назву файла, який містить команди для ініціалізації оболонки, як у ~/.bashrc. Значення BASH_ENV буде оброблено із розгортанням параметрів, заміною команд та арифметичними обчисленнями, перш ніж його буде використано як назву файла. Для пошуку потрібного файла не буде використано змінну PATH.

BASH_XTRACEFD

Якщо встановлено значення цілого числа, яке відповідає коректному дескриптору файла, bash запише створені під час виконання дані трасування, якщо увімкнено set -x для цього дескриптора файла. Дескриптор файла буде закрито у відповідь на скасування встановлення значення BASH_XTRACEFD або встановлення нового значення для цієї змінної. Якщо значення BASH_XTRACEFD не встановлено або встановлено значення порожнього рядка, дані трасування буде надіслано до стандартного виведення помилок. Зауважте, що встановлення для BASH_XTRACEFD значення 2 (дескриптор файла стандартного виведення помилок) з наступним скасуванням встановлення значення призведе до закриття стандартного виведення помилок.

CDPATH

Шлях пошуку для команди cd. Це список записів каталогів, які відокремлено двокрапками, у якому оболонка шукатиме каталоги призначення, які вказано командою cd. Зразок значення: ".:~:/usr".

CHILD_MAX

Встановити кількість значень стану завершених дочірніх процесів, які має зберігати оболонка. Bash забороняє зменшення цього значення до рівня, який є нижчим за обов'язковий мінімум POSIX. Передбачено також максимальне значення (у поточній версії 8192), яке теж не можна перевищувати. Мінімальне значення залежить від системи.

COLUMNS

Використовується у складеній команді select для визначення ширини термінала при виведенні списків вибору. Буде встановлено автоматично, якщо увімкнено параметр checkwinsize або в інтерактивній оболонці при отриманні SIGWINCH.

COMPREPLY

Змінна-масив, з якої bash читає можливі доповнення, створені функцією оболонки, яку викликано можливостями програмованого доповнення (див. Програмоване доповнення нижче). У кожному з елементів масиву міститься можливий варіант доповнення.

EMACS

Якщо bash виявить цю змінну у середовищі, коли оболонку буде запущено зі значенням "t", програма припускатиме, що оболонку запущено у режимі буфера оболонки Emacs, і вимкне редагування рядка.

ENV

Розгортається і виконується подібно до BASH_ENV (див. ВИКЛИК вище) при виклику інтерактивної оболонки у режимі posix.

EXECIGNORE

Список відокремлених двокрапками взірців оболонки (див. Відповідність за взірцем), який визначає список назв файлів, які буде проігноровано при пошуку команди із використанням PATH. Файли, назви яких збігатимуться з одним із цих взірців не вважатимуться виконуваними у списку доповнення і виконання команд при пошуку у каталогах PATH. Це не стосуватиметься поведінки команд [, test і [[. Використання EXECIGNORE не стосується повних шляхів до файлів у таблиці хешів команд. Цією змінною можна скористатися для ігнорування файлів бібліотек спільного використання, для яких встановлено біт виконання, але які не є виконуваними файлами. При встановленні відповідності взірцю буде враховано значення параметра оболонки extglob.

FCEDIT

Типовий редактор для вбудованої команди fc.

FIGNORE

Список відокремлених двокрапками суфіксів, які слід ігнорувати під час автоматичного доповнення назв файлів (див. READLINE нижче). Назви файлів, чиї суфікси збігаються із одним із записів у FIGNORE, буде виключено зі списку відповідних назв файлів. Зразок значення ".o:~" (Використання лапок є обов'язковим при встановленні для цієї змінної значення, яке містить тильди).

FUNCNEST

Якщо встановлено числове додатне значення, визначає максимальний рівень вкладеності функцій. Виклики функцій, у яких перевищено рівень вкладеності, призводять до аварійного завершення виконання поточної команди.

GLOBIGNORE

Список відокремлених двокрапками взірців, який визначає набір назв файлів, які буде проігноровано при розгортанні шляхів. Якщо назва файла відповідає взірцю розгортання шляху також відповідає одному із взірців у GLOBIGNORE, її буде вилучено зі списку відповідників.

HISTCONTROL

Список відокремлених двокрапками значень, які визначають спосіб збереження команд у списку журналу. Якщо до списку значень включено ignorespace, рядки, які починаються з символу пробілу не буде збережено у списку журналу. Значення ignoredups призведе до того, що рядки, які збігаються із попереднім записом у журналі, не буде збережено. Значення ignoreboth є скороченням для поєднання ignorespace і ignoredups. Значення erasedups призведе до того, що усі попередні рядки, які збігаються із поточним рядком буде вилучено зі списку журналу перед збереженням у ньому поточного рядка. Усі інші значення, окрім описаних вище, буде проігноровано. Якщо не встановлено значення HISTCONTROL або у встановленому значенні немає коректних записів, обробник читатиме і зберігатиме у списку журналу усі рядки, які узгоджуються зі значенням HISTIGNORE. Другий і наступні рядки багаторядкових складених команд не перевірятимуться, їх буде додано до журналу без врахування значення HISTCONTROL.

HISTFILE

Назва файла, у якому буде збережено журнал команд (див. HISTORY нижче). Типовим значенням є ~/.bash_history. Якщо значення не встановлено, при виході з оболонки журнал команд збережено не буде.

HISTFILESIZE

Максимальна кількість рядків, які можуть міститися у файлі журналу. Якщо цій змінній надано значення, файл журналу буде обрізано, якщо це потрібно, так, щоб у ньому містилося не більше вказаної кількості рядків — буде вилучено найстаріші записи. Файл журналу також буде обрізано до цього розміру після запису до нього під час виходу з оболонки. Якщо значенням змінної є 0, файл журналу буде обрізано до нульового розміру. Нечислові значення або від'ємні числові значення призводять до заборони обрізання. Оболонка встановлює типове значення за значенням HISTSIZE після читання усіх файлів запуску оболонки.

HISTIGNORE

Список відокремлених двокрапками взірців, які буде використано для вибору команд, які слід зберегти у списку журналу. Кожен взірець буде прив'язаний до початку рядка і має збігатися із усім рядком (без неявного додавання « *»). Перевірку відповідності кожного з взірців рядку буде виконано після застосування перевірок, які визначено HISTCONTROL. Окрім звичайних символів відповідності взірців, « &» відповідає попередньому рядку у журналі. « &» можна екранувати за допомогою символу зворотної похилої риски; зворотну похилу риску буде вилучено перед спробою встановлення відповідності. Перевірка другого і наступних рядків багаторядкової складеної команди не виконуватиметься — ці рядки буде додано до журналу, незалежно від значення HISTIGNORE. При встановленні відповідності за взірцем буде враховано значення параметра оболонки extglob.

HISTSIZE

Кількість команд, які слід зберігати у журналі команд (див. ЖУРНАЛ нижче). Якщо значенням є 0, збереження команд до списку команд не виконуватиметься. Якщо значення є від'ємним, до списку журналу зберігатимуться усі команди (без обмежень на кількість). Після читання файлів запуску оболонка встановлює типове значення 500.

HISTTIMEFORMAT

Якщо ця змінна встановлена і її значення не порожнє (null), воно використовується як рядок форматування strftime(3) щоб надрукувати позначку часу, пов’язану з кожним записом журналу, що виводиться вбудованою командою history. Якщо ця змінна встановлена, мітки часу записуються до файлу журналу, щоб вони могли зберігатися протягом сеансів оболонки. Щоб відрізнити позначки часу від інших рядків журналу, використовується символ коментаря журналу.

HOME

Домашній каталог поточного користувача; типовий аргумент для вбудованої команди cd. Значення цієї змінної також використовується при розгортанні записів із тильдою.

HOSTFILE

Містить назву файла у тому самому форматі, що і /etc/hosts яку слід прочитати, коли оболонка має доповнити назву вузла. Список можливих завершень назви вузла можна змінити під час роботи оболонки; за наступної спроби завершення назви вузла після зміни значення, bash додасть вміст нового файлу до наявного списку. Якщо HOSTFILE встановлено, але не має значення або не називає файлу для читання, bash намагається прочитати /etc/hosts для отримання списку можливих варіантів завершення назви вузла. Якщо надати HOSTFILE порожнє значення, список назв вузлів буде спорожнено.

IFS

Внутрішній роздільник полів ( Internal Field Separator), який буде використано для поділу тексту на слова після розгортання і для поділу рядків на слова за допомогою вбудованої команди read. Типовим значенням є “<space><tab><newline>”.

IGNOREEOF

Визначає дію інтерактивної оболонки у відповідь на отримання символу EOF як єдиного елемента вхідних даних. Якщо встановлено значення, воно вважатиметься кількістю послідовних символів EOF, які має бути введено як перші символи рядків вхідних даних, перш ніж bash завершить роботу. Якщо змінна існує, але не має числового значення або взагалі не має значення, буде використано типове значення 10. Якщо змінної не існуватиме, для оболонки EOF буде кінцем введення.

INPUTRC

Назва файла запуску readline. Перевизначає типову назву ~/.inputrc (див. READLINE нижче).

INSIDE_EMACS

Якщо у середовищі є ця змінна на момент запуску оболонки, bash припускає, що програму запущено всередині буфера оболонки і може вимкнути редагування рядків, залежно від значення змінної TERM.

LANG

Використовується для визначення категорії локалі для усіх категорій, які не було окремо вибрано за допомогою змінної, назва якої починається з LC_.

LC_ALL

Значення цієї змінної має вищий пріоритет за значення LANG та будь-якої іншої змінної LC_, яка визначає категорію локалі.

LC_COLLATE

Ця змінна визначає порядок сортування, який буде використано при упорядковуванні результатів розгортання шляхів до файлів, та визначає поведінку при розгортанні діапазонів, класів еквівалентності та схем упорядковування при розгортанні шляхів та встановленні відповідності за взірцем.

LC_CTYPE

Ця змінна визначає спосіб обробки символів та поведінку класів символів при розгортанні шляхів до файлів та встановленні відповідності за взірцем.

LC_MESSAGES

Ця змінна визначає локаль, яку буде використано для трансляції рядків у подвійних лапках, яким передує символ $.

LC_NUMERIC

Ця змінна визначає категорію локалей, яку буде використано для форматування чисел.

LC_TIME

Ця змінна визначає категорію локалей, яку буде використано для форматування записів дати і часу.

LINES

Використовується у складеній команді select для визначення довжини стовпчика при виведенні списків вибору. Буде встановлено автоматично, якщо увімкнено параметр checkwinsize або в інтерактивній оболонці при отриманні SIGWINCH.

MAIL

Якщо для цього параметра встановлено значення назви файла або каталогу, і не встановлено значення змінної MAILPATH, bash повідомлятиме користувачеві про надходження пошти до вказаного файла або каталогу у форматі Maildir.

MAILCHECK

Визначає наскільки часто (у секундах) bash має перевіряти пошту. Типовим значенням є 60 секунд. Коли настане момент перевірити пошту, оболонка виконає відповідні дії до показу основного запиту. Якщо значення цієї змінної не встановлено або встановлено значення, яке не є додатним або нульовим, оболонка вимкне перевірку пошти.

MAILPATH

Список відокремлених двокрапками назв файлів, у яких слід шукати пошту. Повідомлення, яке буде виведено при надходженні пошти до певного файла, можна вказати, відокремивши назву файла від повідомлення за допомогою «?». Якщо використати $_ у тексті повідомлення, змінну буде розгорнуто до назви поточного поштового файла. Приклад:

OPTERR

Якщо встановлено значення 1, bash виводитиме повідомлення про помилки, які створено вбудованою командою getopts (див. ВБУДОВАНІ КОМАНДИ ОБОЛОНКИ нижче). OPTERR буде ініціалізовано значенням 1 кожного разу, коли викликатиметься оболонка або виконуватиметься скрипт оболонки.

PATH

Шлях пошуку для команд. Це список відокремлених двокрапками записів каталогів, у яких оболонка шукатиме команди (див. ВИКОНАННЯ КОМАНД нижче). Назва каталогу нульової довжини (null) у значенні PATH позначає поточний каталог. Порожня назва каталогу може з'являтися як два сусідніх стовпчики або початковий чи кінцевий стовпчик. Типовий шлях залежить від системи і визначається адміністратором, який встановив bash. Стандартним значенням є ``/usr/local/bin:/usr/local/sbin:/usr/bin:/usr/sbin:/bin:/sbin''.

POSIXLY_CORRECT

Якщо ця змінна є частиною середовища на момент запуску bash, оболонка перейде у режим posix до читання файлів запуску, так, наче було вказано параметр виклику --posix. Якщо встановити значення змінної під час роботи оболонки, bash увімкне режим posix так, наче було виконано команду set -o posix Коли оболонка переходить у режим posix, вона встановлює значення для цієї змінної, якщо це значення ще не було встановлено.

PROMPT_COMMAND

Якщо встановлено значення цієї змінної, і цим значенням є масив, о показу кожного з основних запитів буде виконано значення кожного із елементів масиву. Якщо значення встановлено, але воно не є масивом, це значення буде використано як команду, яку слід виконати.

PROMPT_DIRTRIM

Якщо встановлено додатне значення, це значення буде використано як кількість кінцевих компонентів запису каталогу, які слід зберегти при розгортанні екранованих послідовностей запитів \w і \W (див. ЗАПИТИ нижче). Вилучені символи буде замінено трьома крапками.

PS0

Значення цього параметра буде розгорнуто (див. ЗАПИТИ нижче) і виведено інтерактивними оболонками після читання команди і перед її виконанням.

PS1

Значення цього параметра розгортається (див. ЗАПИТИ нижче) і використовується як основний рядок запиту. Типове значення — “ \s-\v\$ ”.

PS2

Значення цього параметра розгортається, як з PS1, і використовується як вторинний рядок запиту. Типове значення — “ > ”.

PS3

Значення цього параметра використовується як запит для команди select (див. ГРАМАТИКА ОБОЛОНКИ вище).

PS4

Значення цього параметра буде розгорнуто, як і PS1, а значення буде виведено перед кожною командою, яку bash виведе під час виконання. Перший символ розгорнутого значення PS4, за потреби, буде відтворено декілька разів для позначення декількох рівнів опосередкованості. Типовим значенням є “ + ”.

SHELL

Ця змінна розгортається до повного шляху до оболонки. Якщо не встановлено під час запуску оболонки, bash встановлює для неї значення повного шляху до оболонки входу до системи поточного користувача.

TIMEFORMAT

Значення цього параметра використовується як рядок формату, що визначає, як слід показувати інформацію про час для конвеєрів із префіксом time. Символ % розпочинає escape-послідовність, яка розширюється до значення часу або іншої інформації. Escape-послідовності та їх значення такі; дужки позначають необов'язкові частини.

Необов'язкове p є цифрою, яка визначає точність, кількість цифр дробової частини після десяткової крапки. Значення 0 означає, що не слід виводити ні крапку, ні дробову частину. Можна вказати до трьох позицій після десяткової крапки; значення p, які є більшим за 3, буде просто замінено на 3. Якщо p не вказано, буде використано значення 3.

Необов'язкове l визначає довгий формат, включено із хвилинами, форми MMmSS.FFs. Значення p визначає, чи слід включати дробову частину.

Якщо значення цієї змінної не встановлено, bash працюватиме так, наче вона має значення $'\nreal\t%3lR\nuser\t%3lU\nsys\t%3lS'. Якщо значення є порожнім, дані щодо часу виведено не буде. При виведенні рядка форматування буде додано кінцевий символ нового рядка.

TMOUT

Якщо встановлено додатне значення, TMOUT вважатиметься типовим часом очікування для вбудованої команди read. Команда select завершить роботу, якщо вхідні дані не буде отримано протягом TMOUT секунд, якщо вхідні дані надходять з термінала. В інтерактивній оболонці значення буде використано як кількість секунд, протягом яких слід очікувати на рядок вхідних даних після показу основного запиту. Bash завершить роботу після очікування протягом вказаної кількості секунд, якщо не буде отримано повного рядка вхідних даних.

TMPDIR

Якщо встановлено, bash використовує значення як назву каталогу, у якому bash створює тимчасові файли для використання в оболонці.

auto_resume

Ця змінна керує тим, як оболонка взаємодіє із користувачем і керуванням завданнями. Якщо встановлено значення цієї змінної, прості команди з одного слова без переспрямувань вважатимуться кандидатами на відновлення наявного зупиненого завдання. Двозначність заборонено: якщо існує декілька завдань, записи яких починаються із введеного рядка, буде вибрано завдання, доступ до якого було здійснено останнім. Назва зупиненого завдання у цьому контексті є рядком команди, яку використано для його запуску. Якщо встановлено значення exact, визначений рядок має відповідати назві зупиненого завдання точно; якщо встановлено значення substring, визначений рядок має збігатися із підрядком у назві зупиненого завдання. Значення substring працює подібно до ідентифікатора завдання %? (див. КЕРУВАННЯ ЗАВДАННЯМИ нижче). Якщо встановлено будь-яке інше значення, визначений рядок має бути префіксом назви зупиненого завдання; це працює подібно до ідентифікатора завдання %рядок.

histchars

Два або три символи, які керують доповненням за журналом та поділом на жетони (див. ДОПОВНЕННЯ ЗА ЖУРНАЛОМ нижче). Перший символ є символом доповнення за журналом, символом, який сигналізує про початок доповнення за журналом, зазвичай, « !». Другий символ є символом швидкого підставляння, який використовують як скорочення для повторного запуску попередньої введеної команди, із заміною одного рядка на інший у команді. Типовим є символ « ^». Необов'язковий третій символ є символом, який позначає, що решта рядка є коментарем, якщо буде виявлено, що це перший символ слова. Зазвичай, цим символом є « #». Поява символу коментаря у журналі призводить до того, що заміну за журналом у решті слів рядка буде пропущено. Це не обов'язково призведе до того, що засіб обробки команд оболонки вважатиме решту рядка коментарем.

Масиви

РОЗГОРТАННЯ

Розгортання у дужках

Розгортання тильди

Розгортання параметрів

${параметр}

Буде підставлено значення параметра. Якщо параметр є позиційним параметром, номер якого складається з декількох цифр, або якщо після параметра вказано символ, який не слід обробляти як частину його назви, слід скористатися фігурними дужками. Параметр має бути параметром оболонки, який описано вище (див. ПАРАМЕТРИ) або посиланням на масив ( Масиви).

${параметр:-слово}

Використовувати типові значення. Якщо значення параметра не буде встановлено або воно буде порожнім, буде підставлено розгортання слова. У інших випадках буде підставлено значення параметра.

${параметр:=слово}

Призначити типові значення. Якщо значення параметра не встановлено або його значення є порожнім, для параметра буде встановлено значення слово. Після цього параметр буде замінено на значення параметра. У такий спосіб не можна встановлювати значення для позиційних і спеціальних параметрів.

${параметр:?слово}

Показ помилки, якщо порожній або не встановлено. Якщо параметр має порожнє значення або його значення не встановлено, розгортання слова (або повідомлення щодо цього ефекту, якщо слова немає) буде записано до стандартного потоку помилок, і оболонка, якщо вона не є інтерактивною, завершить роботу. В усіх інших випадках буде підставлено параметр.

${параметр:+слово}

Використати альтернативне значення. Якщо параметр має порожнє значення або значення параметра не встановлено, підставляння не виконуватиметься. В усіх інших випадках буде підставлено розгортання слова.

${параметр:відступ}

${параметр:відступ:довжина}

Розгортання підрядка. Буде розгорнуто до довжина символів значення параметр, починаючи з символу, який вказано значенням відступ. Якщо параметром є @ або *, індексований масив із підписом @ або * або назва асоціативного масиву, результат буде іншим, описаним нижче. Якщо довжину не вказано, буде виконано розгортання до підрядка значення параметра, що починається з символу, вказаного аргументом відступ, і продовжується до кінця значення. Значення довжина і відступ є арифметичними виразами (див. АРИФМЕТИЧНІ ОБЧИСЛЕННЯ нижче). Якщо обчисленим значенням відступу є від'ємне число, значення буде використано як відступ у символах з кінця значення параметра. Якщо обчисленим значенням довжини є від'ємне число, його буде використано як відступ у символах від кінця значення параметра, а не кількість символів, а результатом розгортання будуть символи між значенням відступу і обчисленим значенням довжини. Зауважте, що від'ємний відступ має бути відокремлено від двокрапки принаймні одним пробілом, щоб його не можна було сплутати з розгортанням :-. Якщо параметром є @ або *, результатом буде довжина позиційних параметрів, починаючи з параметра відступ. Від'ємні значення відступу буде відраховано від значення на одиницю більшого за найбільший позиційний параметр. Отже, відступ -1 визначає останній позиційний параметр. Якщо обчисленим значенням аргументу довжина є від'ємне значення, програма повідомить про помилку розгортання. Якщо параметром є назва індексованого масиву із підписом @ або *, результатом буде довжина елементів масиву, починаючи з ${ параметр[ відступ]}. Від'ємні значення аргументу відступ буде відраховано від номера, який на одиницю більший за максимальний індекс у вказаному масиві. Якщо обчисленим значенням аргументу довжина є від'ємне значення, програма повідомить про помилку розгортання. Застосоване до асоціативного масиву розгортання підрядків дає невизначені результати. Відлік елементів у підрядках ведеться від нуля, якщо не використано позиційних параметрів. У випадку використання позиційних параметрів, типово, індексування починається з 1. Якщо відступ дорівнює 0 і використано позиційні параметри, до списку буде дописано префікс $0.

${!префікс*}

${!префікс@}

Префікс відповідності назв. Буде розгорнуто до назв змінних, чиї назви починаються з префікса. Записи назви буде відокремлено першим символом спеціальної змінної IFS. Якщо використано @ і розгортання відбувається у подвійних лапках, кожну назву змінної буде розгорнуто в окреме слово.

${!назва[@]}

${!назва[*]}

Список ключів масиву. Якщо назва є змінною-масивом, буде розгорнуто до списку індексів (ключів) масиву, яким надано значення у масиві назва. Якщо назва не є масивом, буде розгорнуто у 0, якщо значення назва встановлено, і порожнє значення, якщо ні. Якщо використано @ і розгортання відбувається у подвійних лапках, кожен ключ буде розгорнуто до окремого слова.

${#параметр}

Довжина параметра. Буде замінено на довжину значення параметра у символах. Якщо параметром є * або @, буде замінено кількістю позиційних параметрів. Якщо параметром є назва масиву із підписом * або @, буде замінено на кількість елементів у масиві. Якщо параметр є назвою індексованого масиву із підписом — від'ємним числом, це число відраховуватиметься від більшого на одиницю за максимальний індекс параметра числа. Отже від'ємні індекси відраховуються від кінця масиву, а індекс -1 відповідає останньому елементу масиву.

${параметр#слово}

${параметр##слово}

Вилучення префікса за взірцем. Слово буде розгорнуто для отримання взірця, як у розгортанні шляхів. Отриманий взірець буде використано для обробки розгорнутого значення параметра з використанням правил, які описано у розділі Відповідність за взірцем нижче. Якщо взірець відповідатиме початку значення параметра, результатом розгортання буде розгорнуте значення параметра, з якого вилучено найкоротший відповідний взірець (випадок « #») або найдовший відповідний взірець (випадок « ##»). Якщо параметром є @ або *, дію з вилучення взірця буде застосовано до кожного позиційного параметра послідовно, і результатом розгортання буде список. Якщо параметром є змінна-масив із підписом @ або *, дію з вилучення взірця буде застосовано до кожного елемента масиву послідовно, а результатом розгортання буде отриманий список.

${параметр%слово}

${параметр%%слово}

Вилучення суфікса за взірцем. Слово буде розгорнуто для отримання взірця, як у розгортанні шляхів. Отриманий взірець буде використано для обробки розгорнутого значення параметра з використанням правил, які описано у розділі Відповідність за взірцем нижче. Якщо взірець відповідатиме завершенню значення параметра, результатом розгортання буде розгорнуте значення параметра, з якого вилучено найкоротший відповідний взірець (випадок « %») або найдовший відповідний взірець (випадок « %%»). Якщо параметром є @ або *, дію з вилучення взірця буде застосовано до кожного позиційного параметра послідовно, і результатом розгортання буде список. Якщо параметром є змінна-масив із підписом @ або *, дію з вилучення взірця буде застосовано до кожного елемента масиву послідовно, а результатом розгортання буде отриманий список.

${параметр/взірець/рядок}

${параметр//взірець/рядок}

${параметр/#взірець/рядок}

${параметр/%взірець/рядок}

Заміна за взірцем. Взірець буде розгорнуто у взірець, як у розгортанні шляхів. Буде розгорнуто параметр і замінено найдовший відповідник взірця у значенні на рядок. Аргумент рядок підлягає розгортанню тильди, розгортанню параметрів та змінних, арифметичним обчисленням, підставлянню команд і процесів та вилученню лапок. Відповідність буде встановлено за правилами, які описано у розділі Відповідність за взірцем нижче. У першій формі вище буде замінено лише перший відповідник. Якщо параметр і взірець відокремлено двома символами похилої риски (друга форма вище, усі відповідники взірця буде замінено на рядок. Якщо взірець починається з # (третя форма вище), відповідність має бути встановлено з початком розгорнутого значення параметра. Якщо взірець починається з % (четверта форма вище), відповідність має бути встановлено наприкінці розгорнутого значення параметра. Якщо розгортанням рядка є порожнє значення, відповідники взірця буде вилучено. Якщо рядок є порожнім, відповідники взірця буде вилучено, і / після взірця можна пропустити. Якщо увімкнено параметр оболонки patsub_replacement за допомогою shopt, усі екземпляри & у рядку рядок буде замінено відповідною частиною взірця. Взяття у лапки будь-якої частини рядка забороняє заміну у розгортанні взятої у лапки частини, включно із заміною рядків, що зберігаються у змінних оболонки. Символ зворотної похилої риски екранує & у рядку; символ зворотної похилої риски буде вилучено для уможливлення використання самого символу & у рядку заміннику. Також символом зворотної похилої риски можна скористатися для екранування символу зворотної похилої риски; використання \\ дає сам символ зворотної похилої риски у заміні. Користувачам слід подбати про подвійне взяття у лапки рядка, щоб уникнути небажаного конфлікту між екрануванням символом зворотної похилої риски і взяття у подвійні лапки, оскільки символ зворотної похилої риски має спеціальне значення у подвійних лапках. Засіб підставляння за взірцем виконує перевірку на & поза лапками після розгортання рядка; програмісти для коду оболонки мають брати у лапки усі &, які має бути використано буквально у заміннику і використати поза лапками усі екземпляри &, які має бути замінено. Якщо увімкнено параметр оболонки nocasematch, відповідність буде встановлено без врахування регістру літерних символів. Якщо параметром є @ або *, дію з підставляння буде застосовано до кожного позиційного параметра послідовно, а результатом розгортання буде оброблений список. Якщо параметром є змінна-масив із підписом @ або *, дію з підставляння буде застосовано до кожного елемента у масиві послідовно, а результатом розгортання буде оброблений список.

${параметр^взірець}

${параметр^^взірець}

${параметр,взірець}

${параметр,,взірець}

Зміна регістру. Це розгортання змінює регістр абеткових символів у параметрі. Взірець буде розгорнуто до взірця, як у розгортанні шляхів. Кожен із символів у розгорнутому значенні параметра буде порівняно із взірцем і, якщо він відповідає взірцю, його регістр буде змінено. Взірець має описувати точно один символ. Оператор ^ призведе до перетворення літер нижнього регістру, які відповідають взірцю, на літери верхнього регістру; оператор , призведе до перетворення відповідних літери верхнього регістру на літери нижнього регістру. Розгортання ^^ і ,, призведуть до перетворення усіх відповідних символів у розгорнутому значення; розгортання ^ і , призведуть до перетворення лише першого символу у розгорнутому значенні. Якщо взірець вказано не буде, замість нього буде використано ?, тобто взірець довільного символу. Якщо параметром є @ або *, дію зі зміни регістру буде застосовано до кожного позиційного параметра послідовно, а результатом розгортання буде оброблений список. Якщо параметром є змінна-масив із підписом @ або *, дію зі зміни регістру буде застосовано до кожного елемента у масиві послідовно, а результатом розгортання буде оброблений список.

${параметр@оператор}

Перетворення параметрів. Розгортанням буде або перетворення значення параметра або відомості щодо самого параметра, залежно від значення оператора. Усі оператори складаються з однієї літери:

Заміна команд

Арифметичні обчислення

Заміна процесу

Поділ на слова

Розгортання шляхів

Вилучення лапок

ПЕРЕСПРЯМОВУВАННЯ

Переспрямування введення

Переспрямування виведення

Дописування переспрямованого виведення

Переспрямування стандартного виводу та стандартних помилок

Дописування стандартного виводу та стандартних помилок

Контекстні документи

[ n]<<[-]слово
         контекстний документ
роздільник

Контекстні рядки

[ n]<<<слово

Дублювання дескрипторів файлів

Пересування дескрипторів файлів

Відкриття дескрипторів файлів для читання і запису

АЛЬТЕРНАТИВИ

ФУНКЦІЇ

АРИФМЕТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ

id++ id--

післяінкремент і післядекремент змінної

- +

унарні мінус та плюс

++ідентифікатор -- ідентифікатор

доінкремент та додекремент змінної

! ~

логічне та порозрядне заперечення

**

піднесення до степеня

* / %

множення, ділення, залишок ділення

+ -

додавання, віднімання

<< >>

лівий та правий порозрядний зсув

<= >= < >

порівняння

== !=

рівність та нерівність

&

бітова «І»

^

порозрядне виключне АБО

|

бітове «АБО»

&&

логічне «І»

||

логічне «АБО»

expr?expr:expr

умовний оператор

= *= /= %= += -= <<= >>= &= ^= |=

присвоювання

expr1 , expr2

кома

УМОВНІ ВИРАЗИ

-a файл

Істина, якщо файл існує.

-b файл

Істина, якщо файл існує і є спеціальним блоковим файлом.

-c файл

Істина, якщо файл існує і є спеціальним символьним файлом.

-d файл

Істина, якщо файл існує і є каталогом.

-e файл

Істина, якщо файл існує.

-f файл

Істина, якщо файл існує і є звичайним файлом.

-g файл

Істина, якщо файл існує і має встановленим біт групи.

-h файл

Істина, якщо файл існує і є символічною ланкою.

-k файл

Істина, якщо файл існує і має встановленим «липкий» біт.

-p файл

Істина, якщо файл існує і є іменованим каналом (FIFO).

-r файл

Істина, якщо файл існує і є придатним до читання.

-s файл

Істина, якщо файл існує і має ненульовий розмір.

-t дескриптор_файла

Істина, якщо дескриптор файлу дескриптор_файла відкритий і вказує на термінал.

-u файл

Істина, якщо файл існує і має встановленим біт встановити-ІД-користувача.

-w файл

Істина, якщо файл існує і в нього можна писати.

-x файл

Істина, якщо файл існує і є виконуваним.

-G файл

Істина, якщо файл існує і його власником є чинний ІД групи.

-L файл

Істина, якщо файл існує і є символічною ланкою.

-N файл

Істина, якщо файл існує та був змінений після останнього читання.

-O файл

Істина, якщо файл існує і його власником є чинний ІД користувача.

-S файл

Істина, якщо файл існує і є сокетом.

файл1 -ef файл2

Істина, якщо файл1 і файл2 є посиланнями на той самий пристрій або номер inode.

файл1 -nt файл2

Істина, якщо файл1 є новішим (за даною внесених змін) за файл2, або якщо файл1 існує, а файл2 — ні.

файл1 -ot файл2

Істина, якщо файл1 є старішим за файл2, або якщо файл2 існує, а файл — ні.

-o назва_параметра

Істина, якщо увімкнено параметр оболонки назва_параметра. Див. список параметрів під описом параметра -o вбудованої команди set нижче.

-v назва змінної

Істина, якщо змінну оболонки назва_змінної встановлено (їй надано значення).

-R назва_змінної

Істина, якщо змінну оболонки назва_змінної встановлено і вона є посиланням на назву.

-z рядок

Істина, якщо довжина рядка рядок є нульовою.

рядок

-n рядок

Істина, якщо довжина рядка рядок є ненульовою.

рядок1 == рядок2

рядок1 = рядок2

Істина, якщо рядки є однаковими. Для сумісності із POSIX слід використовувати = у команді test. Якщо використано із командою [[, буде виконано встановлення відповідності взірцю, як це описано вище ( складені команди).

рядок1 != рядок2

Істина, якщо рядки не є рівними.

рядок1 < рядок2

Істина, якщо рядок1 стоїть вище за рядок2 при лексикографічному упорядковуванні.

рядок1 > рядок2

Істина, якщо рядок1 стоїть нижче за рядок2 при лексикографічному упорядковуванні.

аргумент1 OP аргумент2

OP є одним із таких операторів: -eq, -ne, -lt, -le, -gt або -ge. Ці арифметичні бінарні оператори повертаю значення «істина», якщо аргумент1 є рівним, не рівним, меншим, меншим або рівним, більшим або більшим або рівним за аргумент2, відповідно. Аргумент1 і аргумент2 мають бути додатними або від'ємними цілими числами. При використанні у команді [[, аргумент1 і аргумент2 буде обчислено як арифметичні вираз (див. АРИФМЕТИЧНІ ОБЧИСЛЕННЯ вище).

РОЗГОРТАННЯ ПРОСТИХ КОМАНД

1.

Слова, які обробник позначив як надання змінним значень (які передують назві команди), і переспрямування буде збережено для подальшої обробки.

2.

Слова, які не є встановленнями значень змінних або переспрямуваннями буде розгорнуто. Якщо після розгортання лишаться якісь слова, перше слово вважатиметься назвою команди, а решта слів — її аргументами.

3.

Переспрямовування виконуватиметься так, як це описано вище у розділі ПЕРЕСПРЯМУВАННЯ.

4.

Текст після = у всіх встановленнях значень змінної підлягає розгортанню тильди, розгортанню параметрів, заміні команд, арифметичним обчисленням та вилученню нейтралізації, перш ніж його буде призначено до зміннної.

ВИКОНАННЯ КОМАНД

СЕРЕДОВИЩЕ ВИКОНАННЯ КОМАНД

•

відкриті файли, які успадковано оболонкою на момент виклику із модифікаціями з використанням переспрямувань, які передано вбудованій команді exec

•

поточний робочий каталог, який встановлено командами cd, pushd або popd чи успадковано оболонкою на момент виклику

•

маска режиму створення файлів, яку встановлено за допомогою umask або успадковано від батьківського процесу оболонки

•

поточні пастки, які встановлено за допомогою trap

•

параметри оболонки, які встановлено наданням значень змінним або за допомогою команди set чи успадковано від батьківського процесу оболонки у середовищі

•

функції оболонки, які визначено під час виконання або успадковано від батьківського процесу оболонки у середовищі

•

параметри, які увімкнено на момент виклику (типово або за допомогою аргументів рядка команди) або встановлено за допомогою команди set

•

параметри, які вмикають за допомогою shopt

•

альтернативи оболонки, які визначено за допомогою alias

•

ідентифікатори різноманітних процесів, зокрема процесів фонових завдань, значення $$ і значення PPID

•

відкриті файли оболонки разом із усіма змінами і додаваннями, які визначено переспрямуваннями команди

•

поточна робоча тека

•

маска режиму створення файлів

•

змінні оболонки і функції, які позначено для експортування, разом зі змінними, які експортовано для команди, які передано у середовищі

•

пастки, перехоплені оболонкою, скидаються до значень, успадкованих від батьківської оболонки, а пастки, знехтувані оболонкою, нехтуються

СЕРЕДОВИЩЕ

СТАН ВИХОДУ

СИГНАЛИ

1.

Якщо виконання команди переривається сигналом SIGINT, bash вважатиме, що користувач хоче завершити виконання усього скрипту, і працює із сигналом SIGINT (наприклад запуском пастки SIGINT або самостійним завершенням роботи);

2.

Якщо команда не завершить роботу через надсилання SIGINT, програма обробила SIGINT самостійно і не вважала цей сигнал критичним. У цьому випадку bash також не вважатиме SIGINT критичним сигналом, а припускатиме, що SIGINT було використано як частину звичайної процедури роботи програми (наприклад, emacs використовує його для переривання редагування команд) або його було спеціально відкинуто. Втім, bash запустить будь-яку пастку, яку встановлено на SIGINT, як програма це робить для будь-якого іншого сигналу з пасткою, який вона отримує під час очікування на завершення основної команди, для сумісності.

КЕРУВАННЯ ЗАВДАННЯМИ

ЗАПИТИ

READLINE

Запис Readline

Ініціалізація Readline

Клавіатурні скорочення у readline

Змінні Readline

active-region-start-color

Рядкова змінна, яка керує кольором та тлом тексту при показі тексту в активній області (див. опис enable-active-region нижче). Ця змінна не повинна приймати будь-яких фізичних позицій символів на екрані, отже вона має складатися лише з керівних послідовностей символів термінала. Її буде виведено до термінала до показу тексту в активній області. Для цієї змінної буде відновлено типове значення під час кожної зміни типу термінала. Типовим значенням є рядок, який переводить термінал у надзвичайний режим, отриманий з опису термінала terminfo. Зразковим значенням може бути "\e[01;33m".

active-region-end-color

Рядкова змінна, яка «скасовує» наслідки застосування active-region-start-color і відновлює «звичайний» вигляд термінала після показу тексту в активній області. Цей рядок не повинен приймати жодних фізичних позицій символів на екрані, отже, він має складатися лише з екранованих послідовностей термінала. Його буде виведено до термінала після показу тексту в активній області. Для цієї змінної буде відновлено типове значення при зміні типу термінала. Типовим значенням є рядок, який відновлює термінал з надзвичайного режиму, отриманий з опису термінала terminfo. Зразок значення: "\e[0m".

bell-style (audible)

Керує тим, що відбудеться, коли readline звертається до звукового сигналу терміналу. Якщо встановлено none, readline не подає звукового сигналу. Якщо встановлено visible, readline використовує видимий дзвінок, якщо такий є. Якщо встановлено audible, намагається подати звуковий сигнал терміналу.

bind-tty-special-chars (On)

Якщо встановлено On, readline намагається пов'язати керувальні символи, які спеціально обробляються термінальним драйвером ядра, з їх еквівалентами readline.

blink-matching-paren (Off)

Якщо встановлено On, readline намагається короткочасно перемістити курсор до відкритої дужки, коли вставлено закриту дужку.

colored-completion-prefix (Off)

Якщо встановлено On, readline у переліку завершень виводить спільний префікс набору можливих завершень іншим кольором. Визначення кольору беруться зі значення змінної середовища LS_COLORS. Якщо у $LS_COLORS є визначення кольору для нетипового суфікса «readline-colored-completion-prefix», readline використовуватиме цей колір для типового префікса замість типового кольору.

colored-stats (Off)

Якщо встановлено On, readline показує можливі завершення, використовуючи різні кольори, щоб вказують на тип файлу. Визначення кольору беруться зі значення змінної середовища LS_COLORS.

comment-begin (“#”)

Рядок, який буде вставлено, якщо буде виконано команду readline insert-comment. Цю команду пов'язано із M-# у режимі emacs і # у режимі команд vi.

completion-display-width (-1)

Кількість позицій стовпчиків на екрані, які буде використано для показу можливих варіантів при виконанні автоматично доповнення. Значення буде проігноровано, якщо воно менше 0 або більше за ширину екрана у терміналі. Значення 0 призведе до показу відповідників по одному на рядок. Типовим є значення -1.

completion-ignore-case (Off)

Якщо встановлено значення On, readline виконує пошук відповідників за назвою файла і доповнює текст без врахування регістру символів.

completion-map-case (Off)

Якщо встановлено значення On і увімкнено completion-ignore-case, readline оброблятиме дефіси ( -) та підкреслювання ( _) як еквіваленти при виконання пошуку та автоматичного доповнення назв файлів без врахування регістру символів.

completion-prefix-display-length (0)

Максимальна довжина у символах загального префікса у списку можливих варіантів доповнення, для якої префікс буде показано без видозміни. Якщо встановлено додатне значення, при показі варіантів автоматичного доповнення загальний префікс, довший за встановлене значення, буде замінено обрізаним варіантом, який завершуватиметься трьома крапками.

completion-query-items (100)

Визначає, коли користувач отримує запит щодо показу певної кількості можливих доповнень, згенерованих командою possible-completions. Можна встановити будь-яке ціле значення, більше або рівне нулю. Якщо кількість можливих доповнень більша або дорівнює значенню цієї змінної, readline запитає, чи бажає користувач їх переглядати; в іншому разі вони просто виведуться в терміналі. Нульове значення означає, що readline ніколи не повинна надсилати запит; від'ємні значення вважатимуться нульовими.

convert-meta (On)

Якщо встановлено значення On, readline перетворюватиме символи зі встановленим восьмим бітом у послідовність клавіш ASCII, видаляючи восьмий біт і додаючи префікс escape-символу (фактично, використовуючи escape як метапрефікс). Типово – On, але readline встановить його в Off, якщо локаль містить восьмибітні символи. Значення цієї змінної залежить від категорії локалі LC_CTYPE і може змінюватися при зміні локалі.

disable-completion (Off)

Якщо встановлено значення On, readline успадковуватиме автоматичне доповнення слів. Символи автоматичного доповнення буде встановлено до рядка так, їх було пов'язано із self-insert.

echo-control-characters (On)

Якщо встановлено значення On, у операційних системах, які сигналізують про відповідну підтримку, readline повторить символ, який відповідає сигналу, створеному з клавіатури.

editing-mode (emacs)

Визначає, буде readline починати роботу із набором прив'язок до комбінацій клавіш, подібним до Emacs чи vi. Для параметра режим_редагування можна встановити значення emacs або vi.

emacs-mode-string (@)

Якщо змінну show-mode-in-prompt увімкнено, цей рядок виводиться безпосередньо перед останнім рядком основного запиту, коли активний режим редагування emacs. Значення розгортається як прив’язка клавіші, тому доступний стандартний набір мета- та керувальних префіксів і керувальних послідовностей зі зворотною косою рискою. Використовуйте екрановані послідовності \1 та \2, щоб почати та закінчити послідовності недрукованих символів, які можна використовувати для вбудовування послідовності керування терміналом у рядок режиму.

enable-active-region (On)

Аргументом точка є поточна позиція курсора, а позначка посилається на збережену позицію курсора. Текст між точкою вставлення та позначкою будемо називати областю. Якщо для цієї змінної встановлено значення On, readline дозволить певним командам позначати область як активну. Якщо область є активною, readline підсвічуватиме текст в області з використанням значення active-region-start-color, типовим значенням якої є рядок, який вмикає надзвичайний режим термінала. В активній області буде показано текст, який вставлено вставленням у дужках, та будь-який відповідний текст, який знайдено нарощувальним або ненарощувальним пошуком у журналі.

enable-bracketed-paste (On)

Коли встановлено On, readline налаштує термінал так, що дозволить йому вміщувати кожну вставку в буфер редагування як один рядок символів, замість того, щоб обробляти кожен символ так, ніби він був прочитаний з клавіатури. Це запобігає виконанню у readline будь-яких команд з редагування, прив'язаних до послідовностей клавіш, що можуть з'являтися у вставленому тексті.

enable-keypad (Off)

Якщо встановлено значення On, readline намагатиметься ввімкнути програмну клавіатуру під час її виклику. Деякі системи потребують цього, щоб увімкнути клавіші зі стрілками.

enable-meta-key (On)

Коли встановлено On, readline спробує ввімкнути будь-який ключ метамодифікатора, про підтримку якого термінал заявляє під час його виклику. На багатьох терміналах метаключ використовується для надсилання восьмибітових символів.

expand-tilde (Off)

Якщо встановлено On, коли readline намагається закінчити слово, виконується розгортання тильди.

history-preserve-point (Off)

Якщо встановлено On, код журналу намагається розмістити курсор у тому самому місці в кожному рядку журналу, отриманому за допомогою previous-history або next-history.

history-size (не встановлено)

Задає максимальну кількість записів журналу, збережених у списку журналу. Якщо встановлено значення 0, усі наявні записи журналу видаляються, а нові записи не зберігаються. Якщо встановлено значення менше нуля, кількість записів журналу не обмежена. Типово кількість записів журналу встановлюється за значенням змінної оболонки HISTSIZE. За спроби встановити для history-size нечислове значення, для максимальної кількості записів журналу буде встановлено значення 500.

horizontal-scroll-mode (Off)

Коли встановлено On, змушує readline використовувати для показу один рядок, прокручуючи введення горизонтально на одному екранному рядку, коли він стає довшим за ширину екрана, а не переносити на новий рядок. Цей параметр автоматично вмикається для терміналів висотою 1.

input-meta (Off)

Якщо встановлено On, readline увімкне восьмибітове введення (тобто, не видалятиме восьмого біту зі зчитуваних символів), незалежно від того, що, за твердженням терміналу, він підтримує. Назва meta-flag є синонімом цієї змінної. Типовим є Off, але readline встановить On, якщо локаль містить восьмибітові символи. Значення цієї змінної залежить від категорії локалі LC_CTYPE і може змінюватися при зміні локалі.

isearch-terminators (“C-[C-J”)

Рядок символів, який повинен завершити інкрементний пошук без подальшого виконання символу як команди. Якщо цій змінній не надано значення, інкрементний пошук завершать символи ESC і C-J.

keymap (emacs)

Задає поточну розкладку клавіш readline. Допускаються назви розкладок: emacs, emacs-standard, emacs-meta, emacs-ctlx, vi, vi-command і vi-insert. vi еквівалентне vi-command; emacs еквівалентне emacs-standard. Типовим є значення emacs; значення editing-mode також впливає на типову розкладку.

keyseq-timeout (500)

Визначає тривалість очікування readline на символ, під час читання неоднозначної послідовності клавіш (такої, яка може сформувати повну послідовність клавіш на основі вже введеного, або може продовжити введення для завершення довшої послідовності клавіш). Якщо вхід не отримано протягом затримки, readline використає коротшу, але повну послідовність клавіш. Значення вказано в мілісекундах, тому значення 1000 означає, що readline чекатиме на додаткове введення одну секунду. Якщо для цієї змінної встановлено значення, менше або рівне нулю, або нечислове значення, readline чекатиме натиснення наступної клавіші, щоб вирішити, яку послідовність клавіш завершити.

mark-directories (On)

Якщо встановлено в On, завершені каталоги матимуть похилу в кінці назв.

mark-modified-lines (Off)

Якщо встановлено в On, рядки журналу, що були змінені будуть показані з зіркою попереду ( *).

mark-symlinked-directories (Off)

Якщо встановлено значення On, до повних назв, які є символьними посиланнями на каталоги, додається коса риска (залежно від значення mark-directories).

match-hidden-files (On)

Ця змінна, якщо її встановити в On, примушує readline знаходити файли, назви яких починаються з `.' (приховані файли) коли відбувається доповнення назв файлів. Якщо встановити значення Off, користувачу треба буде надавати передню `.' в назві файлу, щоб його було доповнено.

menu-complete-display-prefix (Off)

Якщо встановлено значення On, доповнення за меню показує спільний префікс списку можливих доповнень (який може бути порожнім) перед циклічним переходом за списком.

output-meta (Off)

Якщо встановлено значення On, readline показуватиме символи зі встановленим восьмим бітом безпосередньо, а не у вигляді escape-послідовності з метапрефіксом. Типовим є Off, але readline встановить його на On, якщо локаль містить восьмибітові символи. Значення цієї змінної залежить від категорії локалі LC_CTYPE і може змінюватися при зміні локалі.

page-completions (On)

Якщо встановлено в On, readline використовуватиме внутрішній пейджер схожий на more для показу повноекранного списку можливих доповнень за раз.

print-completions-horizontally (Off)

Якщо встановлено значення On, readline виводитиме доповнення зі збігами в алфавітному порядку горизонтально, а не донизу екрану.

revert-all-at-newline (Off)

Якщо встановлено значення On, readline перед поверненням скасує всі зміни в рядках журналу, коли виконується accept-line. Типово рядки журналу можуть бути змінені й зберігають окремі списки скасування для викликів readline.

show-all-if-ambiguous (Off)

Це змінює типову поведінку функцій доповнення. Якщо встановлено значення On, для слів, які мають більше одного можливого доповнення, замість дзвінка будуть негайно виводитися збіги.

show-all-if-unmodified (Off)

Це змінює типову поведінку функцій доповнення так само, як show-all-if-ambiguous. Якщо встановлено значення On, для слів, які мають більше одного можливого доповнення без будь-якого можливого часткового доповнення (можливі доповнення не мають спільного префікса), замість дзвінка будуть негайно виводитися збіги.

show-mode-in-prompt (Off)

Якщо встановлено в On, додайте рядок на початку, щоб показувати підказку режиму редагування: emacs, команда vi, або вставлення vi. Рядки режиму може встановлювати користувач (напр., emacs-mode-string).

skip-completed-text (Off)

Якщо встановлено в On, це змінює типову поведінку доповнення коли один відповідник вставляється в рядок. Цей параметр працює лише коли виконується доповнення всередині слова. Якщо увімкнено, readline не вставляє символи, що збігаються з символами після точки у слові, що доповнюється, тож частини слів після курсора не дублюються.

vi-cmd-mode-string ((cmd))

Якщо змінну show-mode-in-prompt увімкнено, цей рядок виводиться безпосередньо перед останнім рядком основного запиту, коли активний режим редагування vi у режимі команди. Значення розгортається як прив’язка клавіші, тому доступний стандартний набір мета- та керувальних префіксів і керувальних послідовностей зі зворотною косою рискою. Використовуйте екрановані послідовності \1 та \2, щоб почати та закінчити послідовності недрукованих символів, які можна використовувати для вбудовування послідовності керування терміналом у рядок режиму.

vi-ins-mode-string ((ins))

Якщо змінну show-mode-in-prompt увімкнено, цей рядок виводиться безпосередньо перед останнім рядком основного запиту, коли активний режим редагування vi у режимі вставлення. Значення розгортається як прив’язка клавіші, тому доступний стандартний набір мета- та керувальних префіксів і керувальних послідовностей зі зворотною косою рискою. Використовуйте екрановані послідовності \1 та \2, щоб почати та закінчити послідовності недрукованих символів, які можна використовувати для вбудовування послідовності керування терміналом у рядок режиму.

visible-stats (Off)

Якщо встановлено значення On, при виведенні списку можливих доповнень до назви файла буде дописано символ, який позначає тип файла, який виводить команда stat(2).

Умовні конструкції readline

$if

Конструкція $if дозволяє виконувати прив’язки на основі режиму редагування, терміналу, який використовується, або програми, що використовує readline. Текст тесту після будь-якого оператора порівняння поширюється до кінця рядка; якщо не зазначено інше, для його ізолювання не потрібні символи.

$if Bash
# Нейтралізація поточного або попереднього слова
"\C-xq": "\eb\"\ef\""
$endif

$endif

Ця команда, як у попередньому прикладі, перериває виконання команди $if.

$else

Команди у цій гілці директиви $if буде виконано, якщо не буде пройдено перевірку умови.

$include

Ця директива приймає одну назву файла як аргумент і читає команди і прив'язки з цього файла. Наприклад, наступна директива виконає читання /etc/inputrc:

$include  /etc/inputrc

Пошук

Назви команд readline

Команди для пересування

beginning-of-line (C-a)

Перейти до початку поточного рядка.

end-of-line (C-e)

Перейти до кінця рядка.

forward-char (C-f)

Перейти на символ вперед.

backward-char (C-b)

Перейти назад на один символ.

forward-word (M-f)

Перейти вперед до кінця наступного слова. Слова складаються з літер та цифр.

backward-word (M-b)

Перейти назад до початку поточного або попереднього слова. Слова складаються з літер і цифр.

shell-forward-word

Перейти вперед до кінця наступного слова. Словами вважаються послідовності символів, які обмежено ненейтралізованими метасимволами оболонки.

shell-backward-word

Перейти назад до початку поточного або попереднього слова. Словами вважаються послідовності символів, які обмежено ненейтралізованими метасимволами оболонки.

previous-screen-line

Спробувати перемістити позицію до того самого стовпчика фізичного екрана у попередньому рядку фізичного екрана. Це не дасть бажаного результату, якщо поточний рядок readline не займає більше одного фізичного рядка або якщо позиція не перевищує довжини запиту разом із довжиною екрана у символах.

next-screen-line

Спробувати перемістити позицію до того самого стовпчика фізичного екрана у наступному рядку фізичного екрана. Це не дасть бажаного результату, якщо поточний рядок readline не займає більше одного фізичного рядка або якщо довжина поточного рядка readline не перевищує довжини запиту разом із довжиною екрана у символах.

clear-display (M-C-l)

Очистити екран і, якщо можна, буфер гортання термінала, потім перемалювати поточний рядок, лишивши поточний рядок на початку екрана.

clear-screen (C-l)

Очистити екран, потім перемалювати поточний рядок, лишивши поточний рядок на початку екрана. З аргументом освіжити поточний рядок без очищення екрана.

redraw-current-line

Освіжити поточний рядок.

Команди для роботи з журналом

accept-line (Newline, Return)

Прийняти рядок, незалежно від того, де перебуває курсор. Якщо цей рядок є непорожнім, додати його до списку журналу відповідно до стану змінної HISTCONTROL. Якщо рядок є зміненим рядком журналу, потім відновити початковий стан рядка журналу.

previous-history (C-p)

Отримати попередню команду зі списку журналу, пересунувшись назад списком.

next-history (C-n)

Отримати наступну команду зі списку журналу, пересунувшись вперед списком.

beginning-of-history (M-<)

Перейти до першого рядка у журналі.

end-of-history (M->)

Перейти до кінця журналу введення, тобто до рядка, який зараз вводять.

operate-and-get-next (C-o)

Прийняти поточний рядок до виконання і отримати наступний рядок з журналу відносно поточного для редагування. Числовий аргумент, якщо його вказано, визначає запис журналу, яким слід скористатися замість поточного рядка.

fetch-history

Із числовим аргументом отримати відповідний запис у списку журналу і зробити його поточним рядком. Без аргументу, перейти назад до першого запису у списку журналу.

reverse-search-history (C-r)

Шукати у напрямку до початку журналу, починаючи з поточного рядка і пересуваючись «вгору» журналу, якщо це потрібно. Це нарощувальний пошук.

forward-search-history (C-s)

Шукати у напрямку до кінця журналу, починаючи з поточного рядка і пересуваючись «вниз» журналу, якщо це потрібно. Це нарощувальний пошук.

non-incremental-reverse-search-history (M-p)

Шукати у напрямку до початку журналу, починаючи з поточного рядка, з використанням ненарощувального пошуку рядка, який надано користувачем.

non-incremental-forward-search-history (M-n)

Шукати у напрямку до кінця журналу з використанням ненарощувального пошуку рядка, який надано користувачем.

history-search-forward

Шукати вперед через історію рядок з символами між початком поточного рядка і точкою. Це - ненарощувальний пошук.

history-search-backward

Шукати назад через історію рядок з символами між початком поточного рядка і точкою. Це - ненарощувальний пошук.

history-substring-search-backward

Шукати назад через історію рядок з символами між початком поточного рядка і поточною позицією курсора ( точкою). Рядок пошуку може мати збіг в будь-де в низці журналу. Це - ненарощувальний пошук.

history-substring-search-forward

Шукати вперед через історію рядок з символами між початком поточного рядка і точкою. Рядок пошуку може мати збіг будь-де в низці журналу. Це - ненарощувальний пошук.

yank-nth-arg (M-C-y)

Вставити перший аргумент попередньої команди (переважно друге слово на попередньому рядку) в точці. З аргументом n, вставити n-те слово з попередньої команди (слова в попередній команді починаються з слова 0). Негативний аргумент вставляє n-те слово від кінця попередньої команди. Коли аргумент n обчислено, його витягують як ніби вказано розкриття журналу "! n".

yank-last-arg (M-., M-_)

Вставити останній аргумент попередньої команди (останнє слово попереднього запису журналу). З числовим аргументом, поводиться так само як yank-nth-arg. Успішні виклики в yank-last-arg пересуваються назад в списку журналу, вставляючи останнє слово (або слово, вказане аргументом першого виклику) кожного рядка по черзі. Будь-який числовий аргумент наданий цим послідовним викликам визначає напрямок пересування через історію. Негативний аргумент перемикає напрямок через історію (назад чи вперед), Засоби розкриття журналу використовуються для витягання останнього слова, як ніби вказано розкриття журналу "!$".

shell-expand-line (M-C-e)

Розгорнути рядок, як це робить оболонка. У результати буде виконано розгортання альтернатив та журналу, а також усіх розгортань слів оболонки. Опис розгортання за журналом наведено у розділі ДОПОВНЕННЯ ЗА ЖУРНАЛОМ.

history-expand-line (M-^)

Виконати доповнення за журналом для поточного рядка. Опис доповнення за журналом можна знайти у розділі ДОПОВНЕННЯ ЗА ЖУРНАЛОМ нижче.

magic-space

Виконати доповнення за журналом для поточного рядка і вставити пробіл. Опис доповнення за журналом можна знайти у розділі ДОПОВНЕННЯ ЗА ЖУРНАЛОМ нижче.

alias-expand-line

Виконати розгортання альтернатив у поточному рядку. Опис розгортання альтернатив можна знайти у розділі АЛЬТЕРНАТИВИ.

history-and-alias-expand-line

Виконати доповнення за журналом та розгортання альтернатив у поточному рядку.

insert-last-argument (M-., M-_)

Синонім до yank-last-arg.

edit-and-execute-command (C-x C-e)

Викликати редактор для поточного рядка команди і виконати результат як команди оболонки. Bash спробує викликати як редактор $VISUAL, $EDITOR і emacs, саме у такому порядку.

Команди для змінення тексту

end-of-file (зазвичай C-d)

Символ, що вказує кінець файла, як установлено, наприклад, у ``stty''. Якщо цей символ читається, коли в рядку немає символів, а позиція міститься на початку рядка, readline інтерпретує його як кінець уведення і повертає EOF.

delete-char (C-d)

Видалити символ у точці. Якщо ця функція прив’язана до того ж символу, що й символ tty EOF, зазвичай C-d, опис дії див. вище.

backward-delete-char (Rubout)

Видалити символ перед курсором. Якщо надано числовий аргумент, зберегти видалений текст у кільці вбитого.

forward-backward-delete-char

Видалити символ під курсором, якщо курсор не перебуває в кінці рядка; в останньому випадку буде видалено символ перед курсором.

quoted-insert (C-q, C-v)

Додати наступний уведений символ до рядка дослівно. Так можна вставити послідовності клавіш, наприклад, C-q.

tab-insert (C-v TAB)

Вставити символ табуляції.

self-insert (a, b, A, 1, !, ...)

Вставити введений символ.

transpose-chars (C-t)

Поміняти місцями символ перед курсором і символ під курсором, також перемістити курсор вперед. Якщо курсор перебуває в кінці рядка, то буде переставлено останні два символи рядка. Від'ємні аргументи не діють.

transpose-words (M-t)

Поміняти місцями слово перед курсором і слово після курсора, також перемістити курсор вперед. Якщо курсор перебуває в кінці рядка, то буде переставлено останні два слова в рядку.

upcase-word (M-u)

Перевести поточне (або наступне) слово у верхній регістр. З від'ємним аргументом, перевести у верхній регістр попереднє слово, не переміщуючи курсора.

downcase-word (M-l)

Перевести поточне (або наступне) слово у нижній регістр. З від'ємним аргументом, перевести у нижній регістр попереднє слово, не переміщуючи курсора.

capitalize-word (M-c)

Почати з великої букви поточне (або наступне) слово. З від'ємним аргументом, Почати з великої букви попереднє слово, не переміщуючи курсора.

overwrite-mode

Перемкнути режим заміни. З явним додатним числовим аргументом перемикається в режим заміни. З явним недодатним числовим аргументом перемикається в режим вставки. Ця команда впливає лише на режим emacs; режим vi вмикає заміну інакше. Кожен виклик readline() починається в режимі вставки. В режимі заміни, пов'язані з self-insert, замінюють текст у позиції курсора, а не зсувають його вправо. Символи, пов'язані з backward-delete-char, замінюють символ перед курсором на пропуск. Типово ця команда не зв’язана.

Вбивання та висмикування

kill-line (C-k)

Вбити текст від точки до кінця рядка.

backward-kill-line (C-x Rubout)

Вбити текст назад до початку рядка.

unix-line-discard (C-u)

Вбити назад від точки до початку рядка. Вбитий текст зберігається в кільці вбитого.

kill-whole-line

Зачистити усі символи у поточному рядку без зв'язку з позицією.

kill-word (M-d)

Вбити від точки до кінця поточного слова, або якщо між словами, до кінця наступного слова. Межі слів такі ж самі, як в forward-word.

backward-kill-word (M-Rubout)

Зачистити слово за позицією. Межі слів є тими самими, які використовуються backward-word.

shell-kill-word

Вбити від точки до кінця поточного слова, або якщо між словами, до кінця наступного слова. Межі слів такі ж самі, як в shell-forward-word.

shell-backward-kill-word

Зачистити слово за позицією. Межі слів є тими самими, які використовуються shell-backward-word.

unix-word-rubout (C-w)

Зачистити слово за позицією, використовуючи пробіл як можу слова. Зачищений текст буде збережено у кільці зачищення.

unix-filename-rubout

Вбити слово за точкою, використовуючи пробіл та символ похилої, як межі слів. Вбитий текст зберігається у кільці вбитого.

delete-horizontal-space (M-\)

Вилучити усі пробіли і табуляції навколо позиції.

kill-region

Зачистити текст у поточній області.

copy-region-as-kill

Копіювати текст до області, щоб зачистити буфер.

copy-backward-word

Копіювати слово до позиції до буфера зачищення. Межі слова є тими самими, що і для backward-word.

copy-forward-word

Копіювати слово після позиції до буфера зачищення. Межі слова є тими самими, що і для forward-word.

yank (C-y)

Висмикнути верхівку кільця вбитого в буфер на точці.

yank-pop (M-y)

Повернути кільце вбитого, і висмикнути нову верхівку. Працює лише після yank або yank-pop.

Числові аргументи

digit-argument (M-0, M-1, ..., M--)

Додати цю цифру до аргументу, що вже збирається, або почати новий аргумент. M-- починає негативний аргумент.

universal-argument

Це інший спосіб вказати аргумент. Якщо після цієї команди вказано одну або декілька цифр, можливо, разом із початковим знаком «мінус», ці цифри визначать аргумент. Якщо після команди вказано цифри, повторне виконання universal-argument завершує числовий аргумент, інакше буде проігноровано. У особливому випадку, якщо за цією командою одразу вказано символ, який не є ні цифрою, ні знаком «мінус», лічильник аргументу для наступної команди буде помножено на чотири. Початковим значенням лічильника аргументу є одиниця, тому виконання цієї функції уперше збільшує лічильник до чотирьох, наступне виконання — до шістнадцяти, тощо.

Доповнення

complete (TAB)

Спробувати виконати доповнення тексту перед позицією. Bash спробує виконати доповнення, користуючись текстом як змінною (якщо текст починається з $), іменем користувача (якщо текст починається з ~), назвою вузла (якщо текст починається з @) або командою (включно з альтернативами та функціями) послідовно. Якщо нічого не буде знайдено, буде виконано спробу доповнення за назвою файла.

possible-completions (M-?)

Список можливих доповнень тексту до позиції.

insert-completions (M-*)

Вставити усі доповнення тексту перед позицією, які могло б бути створено possible-completions.

menu-complete

Подібно до complete, але замінює слово для доповнення єдиним відповідником зі списку можливих доповнень. Повторне виконання menu-complete крокує через список можливих доповнень, вставляючи кожен відповідник по черзі. В кінці списку доповнень, дзвенить дзвоник (контрольовано параметром bell-style) та відновлюється початковий текст. Аргумент n пересуває n позицій вперед в списку відповідників; можна використати негативний аргумент для пересування назад по списку. Ця команда призначена бути прив'язаною до TAB, але є типово неприв'язаною.

menu-complete-backward

Ідентично до menu-complete, але пересуває назад через список можливих доповнень, як ніби menu-complete було надано негативний аргумент. Ця команда є типово неприв'язаною.

delete-char-or-list

Вилучає символ під курсором, якщо він не на початку або в кінці рядка (як delete-char). Якщо в кінці рядка, поводиться ідентично до possible-completions. Ця команда типово неприв'язана.

complete-filename (M-/)

Спробувати доповнити назву файла за текстом до позиції.

possible-filename-completions (C-x /)

Вивести можливі варіанти доповнення тексту до позиції, вважаючи текст назвою файла.

complete-username (M-~)

Спробувати доповнити ім'я користувача за текстом до позиції.

possible-username-completions (C-x ~)

Вивести можливі варіанти доповнення тексту до позиції, вважаючи текст іменем користувача.

complete-variable (M-$)

Спробувати доповнити змінну оболонки за текстом до позиції.

possible-variable-completions (C-x $)

Вивести можливі варіанти доповнення тексту до позиції, вважаючи текст змінної оболонки.

complete-hostname (M-@)

Спробувати доповнити назву вузла за текстом до позиції.

possible-hostname-completions (C-x @)

Вивести можливі варіанти доповнення тексту до позиції, вважаючи текст назвою вузла.

complete-command (M-!)

Спробувати доповнення на тексті перед точкою, розглядаючи її, як назву команди. Доповнення команди намагається знайти відповідник тексту між псевдонімами, зарезервованими словами, функціями оболонки, вбудованими елементами оболонки, та, зрештою, назвами виконуваних файлів, в саме такому порядку.

possible-command-completions (C-x !)

Вивести можливі варіанти доповнення тексту до позиції, вважаючи текст назвою команди.

dynamic-complete-history (M-TAB)

Спробувати доповнення на тексті перед точкою, порівнюючи текст з рядками зі списку журналу щодо потенційних відповідників доповнення.

dabbrev-expand

Спробувати доповнення меню на тексті перед точкою, порівнюючи текст з рядками зі списку журналу щодо потенційних відповідників доповнення.

complete-into-braces (M-{)

Виконати доповнення назви файла і вставити список можливих доповнень у фігурних дужках так, щоб список став доступним оболонці (див. Розгортання у дужках вище).

Макроси клавіатури

start-kbd-macro (C-x ()

Почати збереження введених символів до поточного макросу клавіатури.

end-kbd-macro (C-x ))

Зупинити збереження введених символів до поточного макросу клавіатури і зберегти визначення.

call-last-kbd-macro (C-x e)

Повторно виконати останній визначений макрос клавіатури, надіславши символи макроса так, наче їх було введено з клавіатури.

print-last-kbd-macro ()

Вивести останній макрос клавіатури, визначений у форматі, який можна використати у файлі inputrc.

Різне

re-read-init-file (C-x C-r)

Прочитати вміст файла inputrc і включити усі прив'язки або визначення змінних, які там буде знайдено.

abort (C-g)

Перервати виконання поточної команди редагування і відтворити гудок термінала (який встановлюється параметром bell-style).

do-lowercase-version (M-A, M-B, M-x, ...)

Якщо метафікований символ x є символом верхнього регістру, виконати команду, яку пов'язано із відповідним метафікованим символом нижнього регістру. Поведінку не визначено, якщо x вже є символом нижнього регістру.

prefix-meta (ESC)

Метафікувати наступний введений символ. ESC f є тим самим, що і Meta-f.

undo (C-_, C-x C-u)

Нарощувальне скасування дій, яке окремо записується для кожного рядка.

revert-line (M-r)

Скасувати усі зміни, які було внесено до цього рядка. Результат буде подібним до виконання команди undo достатню для повернення рядка до початкового стану кількість разів.

tilde-expand (M-&)

Виконати тильда-розгортання для поточного слова.

set-mark (C-@, M-<пропуск>)

Встановити позначку у позицію. Якщо вказано числовий аргумент, буде встановлено позначку у відповідній числовій позиції.

exchange-point-and-mark (C-x C-x)

Поміняти місцями позиці і позначку. Для поточної позиції курсора буде встановлено збережену позицію, а попередню позицію курсора буде збережено як позначку.

character-search (C-])

Буде прочитано символ, після чого позицію буде пересунуто до наступного входження цього символу. Використання від'ємного значення аргументу призведе до переходу до попередніх входжень.

character-search-backward (M-C-])

Буде прочитано символ, після чого позицію буде пересунуто до попереднього входження цього символу. Використання від'ємного значення аргументу призведе до переходу до наступних входжень.

skip-csi-sequence

Прочитати достатньо символів для складання багатоклавішної послідовності, подібної до тієї, яку визначено для клавіш, подібних до Home і End. Такі послідовності починаються з індикатора керівної послідовності (CSI), зазвичай, ESC-[. Якщо цю послідовність прив'язано до "\[", клавіші, з яких складаються такі послідовності не працюватимуть, якщо їх не пов'язано явно із командою readline, — не вставлятимуть символи клавіш до буфера редагування. Типово, не прив'язано, але, зазвичай, прив'язують до ESC-[.

insert-comment (M-#)

Без числового аргументу на початку поточного рядка буде вставлено значення змінної readline comment-begin. Якщо вказано числовий аргумент, ця команда працюватиме як перемикач: якщо символи на початку рядка не збігаються зі значенням comment-begin, буде вставлено це значення, в іншому ж випадку, символи comment-begin буде вилучено з початку рядка. В обох випадках рядок буде прийнято так, наче було вставлено символ нового рядка. За типового значення comment-begin ця команда перетворює поточний рядок на коментар оболонки. Якщо у результаті застосування числового аргументу символ коментування буде вилучено, рядок буде виконано командною оболонкою.

spell-correct-word (C-x s)

Виконати виправлення у поточному слові, вважаючи його назвою каталогу або файла, у той самий спосіб, що і для параметра оболонки cdspell. Межі слів є тими самими, що використовуються у shell-forward-word.

glob-complete-word (M-g)

Слово перед позицією буде оброблено як взірець для розгортання шляху з неявним додаванням зірочки наприкінці. Цей взірець буде використано для створення списку відповідних назв файлів для можливого доповнення.

glob-expand-word (C-x *)

Слово перед позицією буде оброблено як взірець для розгортання шляху. Буде вставлено список відповідних назв файлів із заміною слова. Якщо буде передано числовий аргумент, перед розгортанням шляху до слова буде неявним чином дописано зірочку наприкінці.

glob-list-expansions (C-x g)

Буде показано список розгортань, які було б створено за допомогою glob-expand-word і перемальовано рядок. Якщо буде передано числовий аргумент, перед розгортанням шляху до слова буде неявним чином дописано зірочку наприкінці.

dump-functions

Вивести усі функції та їхні прив'язки до комбінацій клавіш до потоку виведення readline. Якщо вказано числовий аргумент, виведені дані буде форматовано так, щоб їх можна було зробити частиною файла inputrc.

dump-variables

Вивести усі придатні до встановлення змінні readline та їхні значення до потоку виведення readline. Якщо вказано числовий аргумент, виведені дані буде форматовано так, щоб їх можна було зробити частиною файла inputrc.

dump-macros

Вивести усі послідовності клавіш readline, які пов'язано із макросами та рядки, які вони виводять. Якщо вказано числовий аргумент, виведення буде форматовано таким чином, щоб його можна було зробити частиною файла inputrc.

display-shell-version (C-x C-v)

Вивести дані щодо версії для поточного екземпляра bash.

Запрограмоване доповнення

ЖУРНАЛ

ДОПОВНЕННЯ ЗА ЖУРНАЛОМ

Показник подій

!

Розпочати заміну за журналом, якщо далі не вказано пропуск, символ нового рядка, символ повернення каретки, = або ( (якщо увімкнено параметр оболонки extglob за допомогою вбудованої команди shopt).

!n

Посилання на рядок команди n.

!-n

Посилання на поточну команду мінус n.

!!

Посилання на попередню команду. Синонім «!-1».

!рядок

Вказує на найсвіжішу команду, яка передує поточній позиції у списку журналу і починається з рядка рядок.

!?рядок[?]

Вказує на найсвіжішу команду, яка передує поточній позиції у списку журналу і починається з рядка рядок. Кінцевий ? можна не вказувати, якщо після рядка одразу йде символ нового рядка. Якщо рядок не вказано, буде використано рядок з найсвіжішого пошуку. Якщо попереднього рядка пошуку не існує, буде повідомлено про помилку.

^рядок1^рядок2^

Швидке підставляння. Повторити попередню команду, замінивши рядок1 на рядок2. Еквівалент “!!:s^ рядок1^рядок2^” (див. Модифікатори нижче).

!#

Увесь рядок команди, який уже введено.

Показники слів

0 (нуль)

Нульове слово. Для оболонки це слово команди.

n

n-е слово.

^

Перший аргумент. Тобто, слово 1.

$

Останнє слово. Зазвичай, це останній аргумент, але його буде розгорнуто до нульового слова, якщо у рядку буде лише одне слово.

%

Перше слово, знайдене за останнім пошуком `? рядок?', якщо рядок пошуку починається із символу, який є частиною слова.

x-y

Діапазон слів; «- y» — скорочення «0- y».

*

Усі слова, окрім нульового. Синонім до « 1-$». Не є помилкою використання *, якщо у події точно одне слово — у такому випадку буде повернуто порожній рядок.

x*

Скорочення від x-$.

x-

Скорочення x-$, подібно до x*, але пропускає останнє слово. Якщо не вказано x, типовим значенням є 0.

Модифікатори

h

Вилучити кінцевий компонент назви файла, лишивши лише початок.

t

Вилучити усі початкові компоненти назви файла, лишивши лише кінець.

r

Вилучити кінцевий суфікс у формі .xxx, лишивши лише основну назву.

e

Вилучити усе, окрім завершального суфікса.

p

Вивести нову команду, але не виконувати її.

q

Нейтралізувати підставлені слова, екрануючи подальші підставлення.

x

Нейтралізувати замінені слова, як з q, але з поділом на слова за пропусками або символами нового рядка. Модифікатори q і x є взаємно виключними; буде використано лише останній з використаних.

s/старий/новий/

Замінити на новий перше входження запису старий у рядку події. Можна скористатися будь-яким символом як роздільником замість /. Кінцевий роздільник є необов'язковим, якщо він є останнім символом у рядку події. Роздільник можна нейтралізувати у записах старий і новий одинарним символом зворотної похилої риски. Якщо у записі новий використано &, його буде замінено на запис старий. Одинарний символ зворотної похилої риски нейтралізуватиме &. Якщо запис старий є порожнім, для нього буде встановлено останній замінений запис старий або, якщо попередніх замінників за журналом немає, останній рядок у пошуку !?рядок [?]. Якщо запис новий є порожнім, буде вилучено усі відповідні записи старий.

&

Повторити попередню підстановку.

g

Спричиняє застосування змін до усього рядка події. Використовують у поєднанні із « :s» (наприклад, « :gs/старий / новий/») або « :&». Якщо використано з « :s», можна скористатися будь-яким роздільником замість /, а кінцевий роздільник є необов'язковим, якщо він є останнім символом рядка події. a можна скористатися як синонімом g.

G

Застосувати наступний модифікатор « s» або «&» один раз до кожного слова у рядку подій.

ВБУДОВАНІ КОМАНДИ ОБОЛОНКИ

: [аргументи]

Ні на що не впливає; команда нічого не робить, окрім розгортання аргументів і виконання будь-яких вказаних переспрямувань. Стан повернення є нульовим.

. назва_файла [ аргументи]

source назва_файла [ аргументи]

Прочитати і виконати команди з файла назва_файла у поточному середовищі оболонки і повернути стан виходу останньої виконаної команди з файла назва_файла. Якщо у записі назва_файла не міститься символу похилої риски, для пошуку каталогу, який містить файл назва_файла, але назва_файла не обов'язково має бути виконуваним файлом, буде використано змінну середовища PATH. Файл, пошук якого буде виконано у PATH, має бути виконуваним. Якщо bash працює не у режимі posix, буде виконано пошук у поточному каталозі, якщо у каталогах PATH нічого не буде знайдено. Якщо у вбудованій команді shopt вимкнено параметр sourcepath, пошук у PATH не відбуватиметься. Якщо вказано будь-які аргументи, вони стануть позиційними параметрами при виконанні файла назва_файла. Якщо аргументи не вказано, позиційні параметри лишаться незмінними. Якщо увімкнено параметр -T, . успадкує усі пастки у DEBUG; якщо параметр не увімкнено, рядок пасток DEBUG буде збережено і відновлено після виклику ., а . скасує пастки DEBUG на час виконання. Якщо -T не встановлено, а обробленим файлом буде змінено пастку DEBUG, нове значення лишиться чинним після завершення виконання .. Повернутим станом буде стан виходу останньої команди у скрипті (0, якщо не було виконано жодної команди) і «хибність», якщо файл назва_файла не було знайдено або не вдалося його прочитати.

alias [-p] [назва[= значення] ...]

Alias без аргументів або з параметром -p виводить список альтернатив у формі alias назва= значення до стандартного виведення. Якщо вказано аргументи, альтернативу буде визначено для кожної назви, для якої вказано значення. Якщо у значенні є кінцевий пробіл, наступне слово для перевірки на заміну альтернатив при розгортанні альтернативи. Для кожної назви у списку аргументів, для якого не вказано значення, буде виведено назву і значення альтернативи. Alias повертає «істину», якщо вказано назви, для яких визначено альтернативи.

bg [спец_завдання ...]

Відновити усі призупинені завдання специфікація_завдання у фоновому режимі, так, наче їх було запущено з &. Якщо специфікація_завдання не вказано, буде використано дані оболонки щодо поточного завдання. bg специфікація_завдання повертає 0, якщо запущено керування завданнями, якщо запущено із керуванням завданнями, не буде виявлено якогось завдання із вказаною специфікацією_завдання, і не буде виявлено завдання, яке запущено без керування завданнями.

bind [-m прив'язка_клавіш] [ -lpsvPSVX]

bind [-m прив'язка_клавіш] [ -q функція] [ -u функція] [ -r послідовність_клавіш]

bind [-m прив'язка_клавіш] -f назва_файла

bind [-m прив'язка_клавіш] -x послідовність_клавіш: команда_оболонки

bind [-m прив'язка_клавіш] послідовність_клавіш:назва_функції

bind [-m прив'язка_клавіш] послідовність_клавіш:команда_readline

bind командний-рядок-readline

Вивести поточні прив'язки клавіш до функцій у readline, пов'язати послідовність клавіш із функцією або макросом readline або встановити значення змінної readline. Кожне аргумент, який не є параметром, буде командою у форматі, який використовують у файлі ініціалізації readline, зокрема .inputrc, але кожну прив'язку або прив'язку слід передавати як окремий аргумент. Приклад: '"\C-x\C-r": re-read-init-file'. Параметри, якщо їх вказано, мають такі призначення:

break [n]

Вийти з циклу for, while, until або select. Якщо вказано n, перервати n рівнів. n має бути ≥ 1. Якщо n перевищує кількість вкладених циклів, буде здійснено вихід з усіх циклів. Повернутим значенням буде 0, якщо n є більшим або рівним 1.

builtin вбудована-команда-оболонки [ аргументи]

Виконати вказану вбудовану команду оболонки, передавши їй аргументи, і повернути її стан виходу. Корисно при визначенні функції, чия назва є такою самою, як вбудована команда оболонки, зі збереженням функціональних можливостей вбудованої команди у самій функції. У такий спосіб типово перевизначають вбудовану команду cd. Повернутим станом є «хибність», якщо не існує команди вбудована-команда-оболонки.

caller [вираз]

Повертає контекст будь-якого активного виклику підпрограми (функції оболонки або скрипту, яку виконано за допомогою вбудованих команд . або source). Без зазначення виразу, caller виводить номер рядка і назву файла початкового коду поточного виклику підпрограми. Якщо як вираз використано додатне ціле число, caller виведе номер рядка, назву підпрограми та файл початкового коду, що відповідає відповідній позиції у поточному стосі викликів щодо виконання. Цими додатковими відомостями можна скористатися, наприклад, для виведення трасування стека. Поточний кадр є кадром із номером 0. Повернутим значенням є 0, якщо оболонка виконує виклик підпрограми і вираз відповідає коректній позиції у стосі викликів.

cd [-L|[-P [-e]] [-@]] [каталог]

Змінює поточний каталог на dir. Якщо dir не задано, значення використовується значення змінної оболонки HOME. Змінна CDPATH визначає шлях пошуку каталогу, що містить dir: у кожному каталозі з CDPATH шукається dir. Альтернативні назви каталогів у CDPATH відокремлюються двокрапкою (:). Відсутня назва каталогу в CDPATH означає поточний каталог, тобто, “ .”. Якщо dir починається з косої риски (/), то CDPATH не використовується. Параметр -P змушує cd використовувати фізичну структуру каталогів, розв'язуючи символьні посилання під час проходження dir і перед обробкою екземплярів .. в dir (див. також параметр -P вбудованої команди set); параметр -L змушує слідувати за символьними посиланнями, розв’язуючи посилання після обробки екземплярів .. в dir. Якщо .. з'являється в dir, вони обробляються видаленням безпосередньо попереднього компонента шляху dir, поверненням до косої риски або початку dir. Якщо параметр -e задано з -P, і поточний робочий каталог не можна успішно визначити після успішної зміни каталогу, cd поверне статус невдачі. На системах, що підтримують параметр -@, він надає розширені атрибути, пов’язані з файлом, як каталогом. Аргумент - перетворюється на $OLDPWD перед спробою змінити каталог. Якщо використовується непорожня назва каталогу з CDPATH, або якщо - є першим аргументом, і зміна каталогу пройшла успішно, в стандартний вихід записується абсолютний шлях нового робочого каталогу. Якщо зміна каталогу буде успішною, cd встановлює значення для змінної середовища PWD значення адреси нового каталогу, а для змінної середовища OLDPWD встановлює значення адреси поточного робочого каталогу до зміни. Якщо каталог змінено успішно, повертається значення істина, а в іншому разі - хибність.

команда [ -pVv] команда [ аргумент ...]

Виконати команду із аргументами, придушивши звичайний пошук функцій оболонки. Буде виконано лише вбудовані команди або команди, які буде знайдено у каталогах PATH. Якщо вказано параметр -p, пошук команди буде виконано з використанням типового значення для PATH, що гарантує віднайдення усіх стандартних допоміжних програм. Якщо вказано параметр -V або -v, буде виведено опис команди. Якщо вказано параметр -v, буде показано одинарне слово, що вказує команду або назву файла, що використовується для виклику команди. Використання параметра -V призводить до виведення докладнішого опису. Якщо вказано параметр -V або -v, станом виходу буде 0, якщо команду було знайдено, і 1, якщо команду не було знайдено. Якщо не вказано жодного параметра, і станеться помилка або команди не вдасться знайти, станом виходу буде 127. В усіх інших випадках станом виходу вбудованої команди команда буде стан виходу команди.

compgen [параметр] [ слово]

Створити можливі доповнення-відповідники для слова, відповідно до параметрів. Параметрами можуть бути будь-які параметри, які приймає вбудована команда complete за винятком -p і -r. Відповідники буде записано до стандартного виведення. При використанні параметрів -F і -C різноманітні змінні оболонки, встановлені можливостями з програмованого доповнення, хоча і будуть доступними, не матимуть придатних до використання значень. Відповідники буде створено у той самий спосіб, наче їх було безпосередньо створено на основі специфікації доповнення із тими самими прапорцями кодом програмованого доповнення. Якщо вказано слово, буде виведено лише ті доповнення, які є відповідними слову. Повернутим значенням буде true, якщо не вказано некоректного параметра або не було створено жодної відповідності.

complete [-abcdefgjksuv] [-o параметр-доповнення] [ -DEI] [-A action] [-G заг_взірець] [ -W список_слів]

 

[ -F функція] [ -C команда] [ -X взірець_фільтрування] [ -P префікс] [ -S суфікс] назва [ назва ...]

complete -pr [-DEI] [назва ...]

Вказати, як має бути доповнено аргументи кожної із назв. Якщо вказано параметр -p або не вказано жодних параметрів, буде виведено наявні специфікації у спосіб, який надає змогу повторно використати їх як вхідні дані. Використання параметра -r призведе до вилучення специфікації доповнення для кожної з назв або, якщо не вказано жодної назви, усіх специфікацій доповнення. Використання параметра -D вказує на тек, що інші вказані параметри і дії слід застосувати до «типового» (“default”) доповнення команд; тобто доповнення, яке використовуватиметься для команд, для яких раніше не було визначено доповнення. Використання параметра -E вказує на те, що інші вказані параметри та дії слід застосувати до «порожнього» (“empty”) доповнення команд; тобто доповнення, яке використовують для порожнього рядка. Параметр -I вказує на те, що інші вказані параметри і дії слід застосувати до доповнення початкового слова, яке не є встановленням значення, у рядку або після роздільника команд, зокрема ; або |, тобто, зазвичай, доповнення назви команди. Якщо вказано декілька параметрів, -D має вищий пріоритет за -E, а обидва ці параметри мають вищий пріоритет за -I. Якщо вказано будь-який з параметрів -D, -E або -I, усі інші аргументи назва буде проігноровано; ці доповнення застосовуватимуться лише до випадку, який вказано параметром. Процедуру застосування цих специфікацій доповнення при спробі доповнення слів описано вище у розділі above under Programmable Completion. Інші параметри, якщо їх вказано, мають описані нижче призначення. Аргументи до параметрів -G, -W і -X (і, якщо потрібно, параметрів -P і -S) слід брати у лапки, щоб захистити їх від розгортання до виклику вбудованої команди complete.

compopt [-o параметр] [ -DEI] [+o параметр] [ назва]

Змінити параметри доповнення для усіх назв, відповідно до параметрів, або для поточного доповнення, якщо не вказано назв. Якщо параметрів не вказано, буде виведено варіанти доповнення для кожної назви або поточного доповнення. Можливі значення параметра є коректні значення для вбудованої команди complete, які описано вище. Параметр -D вказує на те, що до «типового» доповнення команди має бути застосовано інші задані параметри. Типове доповнення буде використано для команди, для якої раніше не було визначено доповнення. Параметр -E вказує, що інші параметри слід застосувати до доповнення «порожніх» команд. Доповненням порожніх команд вважають доповнення для порожнього рядка. Параметр -I вказує, що інші задані параметри слід застосовувати до початкового слова рядка, яке не є встановленням значення, або після роздільника команди, зокрема ; або |. Зазвичай, це доповнення назви команди. Повернутим значенням буде «істина», якщо не буде вказано некоректного параметра, не буде спроби змінити параметри для назви, для якої не існує специфікації доповнення, або не станеться помилки виведення.

continue [n]

Відновити наступну ітерацію зовнішнього циклу for, while, until або select. Якщо вказано n, відновлення відбудеться на n-му зовнішньому циклі. n має бути ≥ 1. Якщо n є більшим за кількість зовнішніх циклів, буде відновлено ітерацію на останньому зовнішньому циклі (циклі найвищого рівня). Повернутим значенням буде 0, якщо n є більшим або рівним 1.

declare [-aAfFgiIlnrtux] [-p] [назва[= значення] ...]

typeset [-aAfFgiIlnrtux] [-p] [назва[= значення] ...]

Оголосити змінні і/або задати їхні атрибути. Якщо задано назви, вивести значення змінних. Використання параметра -p призведе до виведення атрибутів і значень для кожної назви. Якщо використано -p з аргументами назва, додаткові параметри, відмінні від -f і -F, буде проігноровано. Якщо задано -p без аргументів назва, буде показано атрибути і значення усіх змінних, для яких вказано атрибути додатковими параметрами. Якщо не задано інших параметрів з -p, declare виведе атрибути і значення усіх змінних оболонки. Параметр -f обмежить виведення функцій оболонки. Параметр -F забороняє виведення визначень функцій — буде виведено лише назву функції та атрибути. Якщо увімкнено параметр оболонки extdebug за допомогою shopt, буде також виведено назву файла коду та номер рядка для кожної назви. Параметр -F неявним чином додає параметр -f. Параметр -g призводить до примусового створення змінних або внесення до них змін у загальному просторі назв, навіть якщо declare виконується у функції оболонки. Параметр буде проігноровано в усіх інших випадках. Використання параметра -I призводить до успадкування атрибутів (окрім атрибуту nameref) і значень локальними змінними із тими самими назвами, що і у зовнішньому щодо них просторі назв. Якщо наявної змінної виявлено не буде, початково, локальна змінна вважається такою, для якої не встановлено значення. Вказаними нижче параметрами можна скористатися для обмеження виведення до змінних із вказаним атрибутом або для надання змінним атрибутів:

dirs [-clpv] [+n] [-n]

Без параметрів виводить список каталогів, які зараз запам’ятовуються. Типово назви каталогів виводяться в одному рядку, розділені пропусками. Каталоги додаються до списку за допомогою команди pushd; команда popd вилучає записи зі списку. Першим у стеку завжди є поточний каталог.

disown [-ar] [-h] [специфікація-завдання ... | pid ... ]

Без параметрів, вилучити специфікація-завдання з таблиці активних завдань. Якщо специфікація-завдання не вказано, і не вказано ні параметра -a, ні параметра -r, буде використано поточне завдання. Якщо вказано параметр -h, записи специфікація-завдання не буде вилучено з таблиці, але буде позначено так, щоб завданню не було надіслано SIGHUP, якщо оболонка отримує SIGHUP. Якщо вказано аргумент специфікація-завдання, параметр -a означатиме вилучення або позначення усіх завдань; параметр -r без аргументу специфікація-завдання обмежує дію до запущених завдань. Повернутим значенням буде 0, якщо специфікація-завдання вказує на коректне завдання.

echo [-neE] [аргумент ...]

Вивести відокремлені пробілами аргументи, завершивши виведення символом нового рядка. Повернутим станом буде 0, якщо не станеться помилки запису. Якщо вказано -n, кінцевий символ нового рядка буде придушено. Якщо вказано параметр -e, буде увімкнено обробку вказаних нижче екранованих символом зворотної похилої риски символів. Параметр -E вимикає обробку цих екранованих символів, навіть у системах, де їх типово буде оброблено. Параметром оболонки xpg_echo можна скористатися для динамічного визначення того, чи echo типово розгортатиме ці екрановані символи. echo не оброблятиме --, як кінець параметрів. echo оброблятиме такі екрановані послідовності символів:

enable [-a] [-dnps] [-f назва_файла] [ назва ...]

Увімкнути або вимкнути вбудовані команди оболонки. Вимикання вбудованої команди уможливлює використання програми на диску, яка має таку саму назву, що і вбудована команда оболонки, яку слід виконати без визначення повного шляху до файла, хоча, зазвичай, оболонка шукає вбудовані команди, перш ніж виконувати програми на диску. Якщо використано -n, буде вимкнено усі команди, які визначаються аргументом назва; якщо ж цей параметр не вказано, назви буде увімкнено. Наприклад, щоб скористатися виконуваним файлом test, який зберігається в одному з каталогів, описаних змінною PATH, а не відповідною вбудованою командою оболонки, слід віддати команду ``enable -n test''. Параметр -f означає, що слід завантажити нову вбудовану команду назва із об'єкта спільного використання назва_файла у системах, у яких передбачено підтримку динамічного завантаження. Bash використовуватиме значення змінної BASH_LOADABLES_PATH як списку каталогів, які відокремлено двокрапками, де слід шукати файл із назвою назва_файла. The default is system-dependent. Параметр -d призведе до вилучення вбудованої команди, які раніше було завантажено за допомогою -f. Якщо не буде вказано аргументи назва або якщо вказано параметр -p, буде виведено список вбудованих команд оболонки. Якщо не вказано інших аргументів параметрів, список складатиметься із усіх увімкнених вбудованих команд оболонки. Якщо вказано -n, буде виведено лише вимкнені вбудовані команди. Якщо вказано -a, у виведеному списку будуть усі вбудовані команди із позначками щодо того, чи увімкнено ці команди. Якщо вказано -s, виведення буде обмежено особливі вбудовані команди POSIX. Якщо не буде вказано параметрів і назва не буде назвою вбудованої команди оболонки, enable спробує завантажити назву з об'єкта спільного використання із назвою назва так, наче командою була ``enable -f name name . Повернутим значенням є 0, якщо назва не є вбудованою командою оболонки або не станеться помилка під час завантаження нової вбудованої команди з об'єкта спільного використання.

eval [аргумент ...]

Аргументи буде прочитано і з'єднано в одну команду. Потім цю команду буде прочитано і виконано оболонкою, а її стан виходу буде повернуто як значення eval. Якщо аргументів не буде вказано або усі аргументи будуть порожніми, eval поверне 0.

exec [-cl] [-a назва] [ команда [ аргументи]]

Якщо вказано аргумент команда, ця команда замінить оболонку. Нового процесу створено не буде. Аргументи стануть аргументами команди. Якщо вказано параметр -l, оболонка додасть дефіс на початку нульового аргументу, переданого команді. Це те, що робить login(1). Використання параметра -c призводить до того, що команду буде виконано із порожнім середовищем. Якщо вказано параметр -a, оболонка передасть назву як нульовий аргумент виконаної команди. Якщо команду не може бути виконано з певної причини, неінтерактивна оболонка завершить роботу, якщо не буде увімкнено параметра оболонки execfail. Якщо параметр оболонки буде увімкнено, буде повернуто повідомлення про помилку. Інтерактивна оболонка поверне повідомлення про помилку, якщо файл неможливо виконати. Підоболонка безумовно завершить роботу, якщо спроба виконати exec буде невдалою. Якщо команду не буде вказано, буде виконано усі переспрямування у поточній оболонці і повернуто стан 0. Якщо станеться помилка переспрямування, буде повернуто стан 1.

exit [n]

Наказує оболонці завершити роботу із станом n. Якщо n не вказано, стан виходу визначатиметься станом виходу останньої виконаної команди. До завершення роботи оболонки буде виконано пастку EXIT.

export [-fn] [назва[= слово]] ...

export -p

Вказані назви буде позначено для автоматичного експортування до середовища наступних виконаних команд. Якщо вказано параметра -f, назви вважатимуться посиланнями на функції. Якщо не вказано жодної назви або якщо вказано параметр -p, буде виведено назви усіх експортованих змінних. Зазначення параметра -n призведе до вилучення властивості експортування з кожної назви. Якщо після назви змінної буде вказано = слово, змінній буде надано значення слово. Команда export повертає стан виходу 0, якщо не буде виявлено некоректного параметра, жодна з назв не буде некоректною назвою змінної оболонки або не буде вказано -f із назвою, яка не є назвою функції.

fc [-e назва_редактора] [ -lnr] [перший] [останній]

fc -s [взірець= замінник] [ команда]

Перша форма визначає діапазон команд у рядках від перший до останній у списку журналу і виводить їх для повторного виконання або редагування і повторного виконання. Значення перший і останній можна вказати як рядок (для виявлення останньої команди, яка починалася із вказаного рядка) або як номер (індекс у списку журналу, де від'ємні значення використовують як відступ від номера поточної команди). У списку значення першого або останнього рівні 0 є еквівалентом -1, -0 є еквівалентом визначення поточної команди (зазвичай, команди fc). В інших випадках, 0 є еквівалентом -1, а -0 є некоректним значенням. Якщо останній не вказано, для нього буде встановлено значення поточної команди у списку (отже, ``fc -l -10'' виводить останні 10 команд) і до першого в інших випадках. Якщо значення перший не вказано, для нього буде встановлено значення, що відповідає попередній команді для редагування і -16 для списку. Параметр -n придушує виведення номерів команд у списку. Параметр -r змінює порядок команд у списку на зворотний. Якщо вказано параметр -l, команди буде виведено до стандартного виведення. Якщо цей параметр не вказано, для редагування файла, у якому містяться ці команди, буде викликано редактор, заданий аргументом назва_редактора. Якщо назву_редактора не вказано, буде використано значення змінної FCEDIT та значення змінної EDITOR, якщо значення FCEDIT не встановлено. Якщо не встановлено жодної змінної, буде використано vi Коли редагування буде завершено, редаговані команди буде повторено і виконано. У другій формі команду буде повторно виконано після заміни кожного екземпляра взірця на замінник. Команду буде оброблено у той самий спосіб, що і аргумент перший вище. Корисною альтернативною формою використання у поєднанні з цим є ``r="fc -s"'', отже, введення ``r cc'' виконує останню команду, починаючи з ``cc'' а введення ``r'' повторно виконує останню команду. Якщо використано першу форму, буде повернуто значення 0, якщо не буде виявлено некоректного параметра або якщо вказані перший або останній рядки журналу не належать до припустимого діапазону. Якщо буде вказано параметр -e, повернутим значення буде повернуте значення останньої виконаної команди або помилка, якщо станеться помилка із тимчасовим файлом команд. Якщо використано другу форму, повернутим станом буде стан повторно виконаної команди, якщо команда не задає коректного рядка журналу. У інших випадках fc повертає помилку.

fg [специфікація_завдання]

Відновити роботу завдання специфікація_завдання в основному режимі і зробити його поточним завданням. Якщо аргументу специфікація_завдання не вказано, буде використано дані оболонки щодо поточного завдання. Повернутим значенням буде значення, яке повернуто командою, яку переведено в основний режим, або повідомлення про помилку, якщо запущено із вимкненим керуванням завданнями або, якщо запущено з увімкненим керуванням завданнями, якщо специфікація_завдання не визначає коректного завдання або специфікація_завдання визначає завдання. яке було запущено без керування завданнями.

getopts рядок_параметрів назва [аргумент ...]

getopts використовують підпрограми оболонки для обробки позиційних параметрів. Аргумент рядок_параметрів містить символи параметрів, які слід розпізнати; якщо після символу вказано двокрапку, параметр повинен мати аргумент, який слід відокремити від параметра пробілом. Символами параметра не можуть бути символи двокрапки та знаку питання. Під час кожного виклику getopts додає наступний параметр до змінної середовища назва, ініціалізуючи змінну назва, якщо її не існує, а індекс наступного аргументу, який має бути оброблено, буде записано до змінної OPTIND. OPTIND буде ініціалізовано до 1 кожного разу, коли буде викликано оболонку або скрипт оболонки. Якщо параметр потребує аргументу, getopts записує аргумент до змінної OPTARG. Оболонка не виконує автоматично скидання OPTIND; змінну слід скидати вручну між викликами getopts у межах одного виклику оболонки, якщо слід змінити набір параметрів. Якщо буде виявлено кінець параметрів, getopts завершить роботу із поверненим значенням, що перевищує нуль. Для OPTIND буде встановлено індекс першого відмінного від параметра аргументу і для назви буде встановлено значення ?. Зазвичай, getopts обробляє позиційні параметри, але якщо вказано додаткові значення, як значення аргумент, getopts оброблятиме ці аргументи замість позиційних параметрів. getopts може повідомляти про помилки у два способи. Якщо першим символом рядка_параметрів є двокрапка, буде використано мовчазний режим звітування про помилки. У звичному режимі роботи діагностичні повідомлення буде виведено, якщо буде виявлено некоректні параметри або пропущені аргументи параметрів. Якщо для змінної OPTERR встановлено значення 0, повідомлень про помилки не буде показано, навіть якщо першим символом рядка_параметрів не буде двокрапка. Якщо буде виявлено некоректний параметр, getopts записує ? до назва і, якщо команда працює не у мовчазному режимі, виводить повідомлення про помилку і скасовує встановлення значення OPTARG. Якщо getopts працює у мовчазному режимі, символ знайденого параметра буде записано до OPTARG, а діагностичне повідомлення виведено не буде. Якщо не буде знайдено обов'язкового аргументу і getopts працює не у мовчазному режимі, буде встановлено значення знаку питання ( ?) для назви, скасовано визначення OPTARG і виведено діагностичне повідомлення. Якщо getopts працює у мовчазному режимі, буде встановлено значення двокрапки ( :) для назви, для OPTARG буде встановлено значення знайденого символу параметра. getopts повертає «істину», якщо буде знайдено параметр, вказаний або невказаний. Повертає «хибність», якщо буде виявлено кінець параметрів або станеться помилка.

hash [-lr] [-p назва_файла] [ -dt] [назва]

Кожного разу, коли викликано hash, буде визначено і збережено у пам'яті повний шлях до команди назва пошуком у каталогах змінної $PATH. Усі раніше збережені у пам'яті шляхи буде відкинуто. Якщо буде вказано параметр -p, пошук шляху виконано не буде, а як повну назву файла команди буде використано назву_файла. Використання параметра -r призведе до того, що оболонка витре з пам'яті усіх збережені місця. Використання параметра -d призведе до вилучення з пам'яті усіх збережених записів назва. Якщо вказано параметр -t, буде виведено повний шлях для кожної назви. Якщо буде вказано декілька аргументів назва із параметром -t, назву буде виведено перед хешованим повним шляхом. Використання параметра -l призведе до того, що дані буде виведено у форматі, яким можна буде скористатися як вхідними даними. Якщо аргументів вказано не буде або якщо буде вказано лише -l, оболонка виведе відомості щодо команд у пам'яті. Станом повернення є «істина», якщо було знайдено назву і не вказано некоректних параметрів.

help [-dms] [взірець]

Показати корисні відомості щодо вбудованих команд. Якщо вказано взірець, help надає докладну довідку для усіх команд, назви яких відповідають взірцю взірець. Якщо взірець не вказано, виводить довідку для усіх вбудованих команд та для структури керування оболонкою.

history [n]

history -c

history -d зсув

history -d початок- кінець

history -anrw [назва_файла]

history -p аргумент [ аргумент ...]

history -s аргумент [ аргумент ...]

Без параметрів, вивести список журналу команд з номерами рядків. Рядки, позначені *, змінено. З аргументом n перелічує лише останні n рядків. Якщо змінна оболонки HISTTIMEFORMAT встановлена і не null, вона використовується як форматний рядок для strftime(3), щоб показати мітку часу, пов'язану з кожним показаним записом журналу. Між відформатованою міткою часу та рядком журналу не робиться пропуск. Якщо надано назву файлу, її використовують як назву файлу журналу; Якщо ні, використовується значення HISTFILE. Якщо є параметри, їхні значення такі:

jobs [-lnprs] [ специфікація_завдання ... ]

jobs -x команда [ аргументи ... ]

Перша форма показує активні завдання. Параметри мають наступні значення:

kill [-s sigspec | -n signum | -sigspec] [pid | jobspec] ...

kill -l|-L [sigspec | exit_status]

Надіслати сигнал, вказаний через sigspec або signum процесу, вказаного через pid або jobspec. sigspec є або назва сигналу (ігноруючи регістр), напр. SIGKILL (з або без префіксу SIG) або номер сигналу; signum є номером сигналу. Якщо sigspec відсутній, тоді береться SIGTERM. Аргумент -l виводить назви сигналів. Якщо надано будь-який аргумент, коли вказано -l, виводяться назви сигналів, що відповідають кожному аргументу, і значення виходу є 0. Аргумент exit_status для -l є числом, що вказує або номер сигналу або стан виходу для процесу, вбитого сигналом. Опція -L є рівною -l. kill вертає правду, якщо принаймні один сигнал успішно надіслано, або неправду, якщо сталася помилка або знайдено неправильну опцію.

let arg [arg ...]

Кожен аргумент є арифметичним виразом, який треба обчислити (див. АРИФМЕТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ above). Якщо останній arg обраховано в 0, let вертає 1; інакше вертається 0.

local [option] [назва[= value] ... | - ]

Для кожного аргументу буде створено локальну змінну із назвою назва, якій буде надано значення значення. Параметром може бути будь-який з параметрів, які приймає команда declare. Якщо local використано у функції, змінна назва матиме область видимості, яку буде обмежено функцією і її дочірніми об'єктами. Якщо назвою є -, набір параметрів оболонки стане локальним для функції, з якої викликано local: для параметрі оболонки, які змінено за допомогою вбудованої команди set всередині функції, буде відновлено їхні початкові значення при поверненні з функції. Відновлення спрацює так, наче було виконано послідовність команд set для відновлення значень, які змінні мали до виконання функції. Якщо не вказано операндів, local записує список локальних змінних до стандартного виведення. Використання local поза функціями є помилкою. Команда повертає стан 0, якщо local використано всередині функції, вказано коректне значення назва і назва не є призначеною лише для читання змінною.

logout

Вийти з оболонки входу в систему.

mapfile [-d роздільник] [ -n кількість] [ -O початок] [ -s кількість] [ -t] [-u дескриптор_файла] [ -C зворотний_виклик] [ -c частка] [масив]

readarray [-d роздільник] [ -n кількість] [ -O початок] [ -s кількість] [ -t] [-u дескриптор_файла] [ -C зворотний_виклик] [ -c частка] [масив]

Прочитати рядки зі стандартного джерела вхідних даних до змінної — індексованого масиву масив, або прочитати ці дані з файла із дескриптором дескриптор_файла, якщо вказано параметр -u. Типовим масивом є змінна MAPFILE. Параметри, якщо їх вказано, мають такі призначення:

popd [-n] [+n] [-n]

Вилучає запис зі стосу каталогів. Нумерація елементів виконується з 0 з першого каталогу зі списку dirs. Без аргументів вилучає верхній каталог зі стосу і переходить до нового верхнього каталогу. Аргументи, якщо вказано, мають таке значення:

printf [-v змінна] формат [ аргументи]

Записати сформатовані аргументи до стандартного виходу під контролем формат. Опція -v призначає вивід змінній var замість друкування на стандартний вихід. Формат є символьним рядком, що містить три типи об'єктів: звичайні символи, що просто копіюються на стандартний вихід, керівна послідовність символів, які перетворюємо і копіюємо на стандартний вихід, та специфікації формату, кожна з яких друкує наступний подальший аргумент. Окрім стандартних специфікацій формату printf(1), printf інтерпретує наступні розширення:

pushd [-n] [+n] [-n]

pushd [-n] [каталог]

Додає каталог на верхівку стосу або обертах стос так, щоб на верхівці опинився поточний робочий каталог. Якщо не вказано аргументів, pushd міняє місцями два верхніх елементи стосу каталогів. Аргументи, якщо їх вказано, мають таке призначення:

pwd [-LP]

Надрукувати абсолютний шлях поточного робочого каталогу. Якщо додано параметр -P або ввімкнено фізичний параметр -o для вбудованої команди set, надрукований шлях не міститиме символьних посилань. Якщо використовується параметр -L, надрукований шлях може містити символьні посилання. Стан повернення дорівнює 0, якщо під час читання назви поточного каталогу не виникло помилки і вказано лише дійсні параметри.

read [-ers] [-a назва] [ -d роздільник] [ -i текст] [-n кількість_символів] [ -N кількість_символів] [ -p запит] [-t час_очікування] [ -u дескриптор_файла] [ назва ...]

Буде прочитано один рядок зі стандартного джерела вхідних даних або з файла із дескриптором дескриптор_файла, який передано як аргумент параметра -u, рядок буде поділено на слова, як це описано above у розділі Поділ на слова, і перше слово стане значенням першої назви, друге слово — другої назви тощо. Якщо кількість слів буде більшою за кількість назв, залишок списку слів разом із роздільниками стане значенням останньої назви. Якщо з потоку вхідних даних буде прочитано менше слів, ніж назв, решті назв буде надано порожні значення. Для поділу рядка на слова буде використано символи з IFS. Також буде використано ті самі правила, які оболонка використовує для розгортання (описано above у розділі Поділ на слова). Для усування спеціального призначення наступного прочитаного символу або для позначення продовження рядка можна скористатися символом зворотної похилої риски ( \). Параметри, якщо їх вказано, мають таке призначення:

readonly [-aAf] [-p] [назва[= слово] ...]

Вказані назви буде позначено як так, які призначено лише для читання; значення цих назв не можна буде змінити наступними інструкціями зі встановлення значень. Якщо вказано параметр -f, буде також позначено функції, які буде знайдено за критерієм пошук назви. Використання параметра -a обмежує змінні лише індексованими масивами, а параметра -A — лише асоціативними масивами. Якщо вказано обидва параметри, пріоритет матиме -A. Якщо аргументів назва не вказано, або якщо вказано параметр -p, буде виведено список усіх придатних лише для читання назв. Для обмеження виведених даних піднабором набору призначених лише для читання назв можна скористатися іншими параметрами. Параметр -p призводить до виведення у форматі, яким можна скористатися як вхідними даними. Якщо після назви змінної вказати = слово, для змінної буде встановлено значення слово. Станом повернення буде 0, якщо не вказано некоректного параметра, усі назви є коректними назвами змінних оболонки і -f вказано із назвою, яка є назвою функції.

return [n]

Спричиняє припинення виконання функції і повернення значення, яке вказано аргументом n, до місця, з якого було викликано функцію. Якщо n не вказано, станом повернення буде стан повернення останньої команди, яку виконано у межах функції. Якщо return виконано обробником пасток, останньою командою, яку буде використано для визначення стану, буде остання команда, яку було виконано до обробника пасток. Якщо return виконано у межах пастки DEBUG, останньою командою, яку буде використано для визначення стану, буде остання команда, яку було виконано обробником пастки до виклику return. Якщо return використано поза межами функції, але під час виконання скрипту командою . ( source), оболонка припинить виконання скрипту і поверне або n або стан виходу останньої команди, яку було виконано у межах скрипту, як стан виходу скрипту. Якщо вказано n, значенням повернення будуть його останні 8 бітів. Стан повернення буде ненульовим, якщо для вказано return нечисловий аргумент або команду використано поза функцією і не під час виконання скрипту за допомогою . або source. Перед поверненням до виконання після функції або скрипту буде виконано усі команди, які пов'язано із пасткою RETURN.

set [-abefhkmnptuvxBCEHPT] [-o назва-параметра] [ --] [-] [аргумент ...]

set [+abefhkmnptuvxBCEHPT] [+o назва-параметра] [ --] [-] [аргумент ...]

Без параметрів, буде виведено назву і значення усіх змінних оболонки у форматі, яким можна повторно скористатися як вхідними даними для встановлення або повторного встановлення поточного набору змінних. Значення змінних, які призначено лише для читання, не може бути змінено. У режимі posix буде виведено лише змінні оболонки. Виведені дані буде упорядковано відповідно до поточної локалі. Якщо вказано параметри, вони встановлюватимуть значення або скасовуватимуть встановлення значення атрибутів оболонки. Усі аргументи, які лишаться після обробки параметрів, вважатимуться значенням позиційний параметрів. Їх буде використано як значення, за порядком, $1, $2, ... $n. Параметри, якщо їх вказано, мають таке призначення:

shift [n]

Позиційні параметри з n+1 ... перейменовуються на $1 .... Параметри, представлені числами від $# вниз до $#-n+1 втрачають значення. n має бути невід’ємним числом, меншим або рівним $#. Якщо n дорівнює 0, параметрине змінюються. Якщо n не задано, воно вважається рівним 1. Якщо n більше від $#, позиційні параметри не змінюються. Якщо n більше від $# або менше від нуля, повертається стан більший від нуля; в іншому випадку - 0.

shopt [-pqsu] [-o] [назва_параметра ...]

Перемикає значення параметрів, які керують необов’язковою поведінкою оболонки. Налаштування можуть бути перерахованими нижче, або, якщо використовується параметр -o, доступні з параметром -o вбудованої команди set. Без параметрів або з параметром -p, виводиться список усіх параметрів, які можна налаштувати, із зазначенням того, чи встановлено кожен із них; якщо задано optnames, вивід обмежується цими параметрами. Параметр -p призводить до виведення у формі, яку можна повторно використати як вхідні дані. Інші параметри мають такі значення: