guestmount —
монтування
файлової
системи
гостьової
операційної
системи у
основній
системі за
допомогою FUSE
і libguestfs
guestmount [--параметри] -a диск.img -m пристрій [--ro] точка монтування
guestmount [--параметри] -a диск.img -i [--ro] точка_монтування
guestmount [--параметри] -d Гостьова_система -i [--ro] точка_монтування
Програмою
guestmount можна
скористатися
для
монтування
файлових
систем
віртуальної
машини та
інших
образів
дисків у
основній
системі.
Програма
використовує
libguestfs для
доступу до
гостьової
файлової
системи і FUSE
(«файлову
систему у
просторі
користувача»)
так, що
змонтована
система
з'являється
у основній
системі як
додатковий
змонтований
пристрій.
Along with other options, you have to give at least one device (
-a
option) or libvirt domain (
-d option), and at least one mountpoint
(
-m option) or use the
-i inspection option. How this works is
better explained in the
guestfish(1) manual page, or by looking at the
examples below.
FUSE надає вам
змогу
монтувати
файлові
системи
від імені
звичайного
користувача.
Власником
точки
монтування
має бути
ваш
користувач.
Файлова
система
лишатиметься
невидимою
для усіх
інших
користувачів,
якщо ви не
внесете
змін до
налаштувань.
Див.
"ПРИМІТКИ"
нижче.
Для
демонтування
файлової
системи
скористайтеся
програмою
guestunmount(1).
Для
типової
гостьової
системи Windows,
основна
файлова
система
якої
розміщується
на першому
розділі:
guestmount -a windows.img -m /dev/sda1 --ro /mnt
Для
типової
гостьової
системи Linux
із
файловою
системою /boot
на першому
розділі і
кореневою
файловою
системою
на
логічному
томі:
guestmount -a linux.img -m /dev/VG/LV -m /dev/sda1:/boot --ro /mnt
Щоб libguestfs
виявила
точки
монтування
гостьової
системи:
guestmount -a guest.img -i --ro /mnt
Для
гостьової
системи libvirt
із назвою
«Guest» можна
віддати
таку
команду:
guestmount -d Guest -i --ro /mnt
Якщо ви не
знаєте, які
файлові
системи
містяться
у
гостьовій
операційній
системі
або на
образі
диска,
скористайтеся
спочатку
virt-filesystems(1):
virt-filesystems -d MyGuest
Якщо вам
потрібно
трасувати
виклики libguestfs,
але без
надмірних
діагностичних
даних,
рекомендуємо
зробити
так:
guestmount [...] --trace /mnt
Якщо ви
хочете
виконати
діагностику
роботи
програми,
рекомендуємо
таке:
guestmount [...] --trace --verbose /mnt
Щоб
демонтувати
файлову
систему
після її
використання:
guestunmount /mnt
Якщо ви
змонтуєте
файлову
систему
від імені
одного
користувача
(наприклад,
root), інші
користувачі
типово не
зможуть її
бачити. Щоб
виправити
цей
недолік,
додайте
під час
монтування
параметр
"allow_other" FUSE:
sudo guestmount [...] -o allow_other /mnt
та для
вмикання
цього
параметра
у
/etc/fuse.conf.
У деяких
дистрибутивах
користувача
потрібно
додати до
спеціальної
групи
(наприклад
"fuse"), перш ніж
він зможе
користуватися
файловими
системами FUSE.
Так,
зокрема,
влаштовано
систему
доступу у Debian
та
похідних
від нього
дистрибутивах.
У інших
дистрибутивах,
зокрема Fedora
та Red Hat Enterprise Linux,
членство у
групі не є
обов'язковим.
Ви можете
побачити
це
повідомлення
про
помилку,
коли інший
процес у
системі
починає
використовувати
щойно
створену
вами точку
монтування,
утримуючи
її
відкритою
і
заважаючи
вам її
демонтувати.
Звичними
«винуватцями»
таких
проблем є
різноманітні
програми
для
індексування
даних.
Популярним
способом
обійти цю
проблему є
повторні
спроби
виконати
"fusermount -u"
декілька
разів, аж
доки
потрібну
дію не буде
виконано (
guestunmount(1) робити
це за вас). На
жаль, цей
спосіб не є
універсальним.
Він не
спрацює,
якщо,
наприклад,
змонтована
файлова
система є
доволі
великою Unfortunately this
isn't a reliable fix if (for example) the mounted filesystem is particularly
large and the intruding program particularly persistent.
Належним
вирішенням
є
використання
приватної
точки
монтування
шляхом
створення
простору
назв
монтування
за
допомогою
специфічного
для Linux
прапорця
clone(2)/
unshare(2) "CLONE_NEWNS". На
жаль, у
поточній
версії це
потребує
прав
доступу root.
Крім того,
нам,
ймовірно,
потрібно
буде
додати цю
можливість
до guestmount.
Коли
guestunmount(1)/
fusermount(1)
завершує
роботу, guestmount
усе ще може
працювати
над
вилученням
точки
монтування.
Образ
диска у
такому
випадку
може вийти
незавершеним.
Це означає,
що скрипти,
подібні до
наведеного
нижче,
містять
небезпечний
потенційний
конфлікт
потоків
обробки
через
конкуренцію:
guestmount -a disk.img -i /mnt
# скопіювати дані до /mnt
guestunmount /mnt
# негайно спробувати використати 'disk.img' ** НЕБЕЗПЕЧНО **
Рішенням є
використання
параметра
--pid-file для
запису PID guestmount
до файла, а
потім,
після guestunmount,
очікування
на
завершення
роботи
цього PID.
guestmount -a disk.img -i --pid-file guestmount.pid /mnt
# ...
# ...
# Зберегти PID guestmount *до* виклику guestunmount.
pid="$(cat guestmount.pid)"
# Демонтувати файлову систему.
guestunmount /mnt
timeout=10
count=$timeout
while kill -0 "$pid" 2>/dev/null && [ $count -gt 0 ]; do
sleep 1
((count--))
done
if [ $count -eq 0 ]; then
echo "$0: wait for guestmount to exit failed after $timeout seconds"
exit 1
fi
# Тепер можна безпечно користуватися образом диска.
Зауважте,
що якщо ви
використовуєте
програмний
інтерфейс
"guestfs_mount_local"
безпосередньо
(див.
"ЛОКАЛЬНЕ
МОНТУВАННЯ"
in
guestfs(3)),
набагато
простіше
буде
написати
безпечну,
позбавлену
конфліктів
програму.
-
-a ОБРАЗ
-
--add ОБРАЗ
- Додати
блоковий
пристрій
або образ
віртуальної
машини.
Формат
образу
диска
визначається
автоматично.
Щоб
перевизначити
його і
примусово
використати
певний
формат,
скористайтеся
параметром
--format=...
-
-a
адреса
-
--add
адреса
- Додати
віддалений
диск. Див.
"ДОДАВАННЯ
ВІДДАЛЕНОГО
СХОВИЩА" in
guestfish(1).
- --blocksize=512
- --blocksize=4096
- --blocksize
- Цей
параметр
встановлює
розмір
сектора
образу
диска. Ви
стосується
усіх явним
чином
доданих
після
цього
параметра
дисків.
Використання
--blocksize без
аргументів
перемикає
розмір
сектора
диска на
типове
значення,
яким,
зазвичай, є
512 байтів.
Див. також
"guestfs_add_drive_opts" in guestfs(3).
-
-c
адреса
-
--connect
адреса
- Якщо
використано
у
поєднанні
із
параметром
-d,
визначає
адресу libvirt,
якою слід
скористатися.
Типово,
використовується
типове
з'єднання
libvirt.
-
-d
ДОМЕН_LIBVIRT
-
--domain
ДОМЕН_LIBVIRT
- Додати
диски із
названого
домену libvirt.
Якщо також
використано
параметр
--ro, може
бути
використано
будь-який
домен libvirt.
Втім, у
режимі
запису тут
можна
вказати
лише
домени libvirt,
які
вимкнено.
Замість
назв можна
використовувати
UUID доменів.
-
--dir-cache-timeout N
- Встановити
час
застарівання
кешу readdir у
значення N
секунд.
Типовим
значенням
є 60 секунд.
Кеш readdir
[насправді,
існує
декілька
напівнезалежних
кешів]
заповнюється
після
виклику readdir(2)
статистикою
і
розширеними
атрибутами
файлів у
каталозі у
сподіванні,
що вони
невдовзі
знову
знадобляться.
Існує
також
інший кеш
атрибутів,
реалізований
за
допомогою
FUSE (див.
параметр FUSE
-o attr_timeout), але кеш
FUSE не
розрахований
на
наступні
виклики —
його
призначено
лише для
кешування
наявних.
- --echo-keys
- Типово,
якщо guestfish
попросить
вас ввести
ключ або
пароль,
програма
не
відтворюватиме
введені
символи на
екрані.
Якщо ви не
боїтеся
TEMPEST-нападів,
або у вашій
кімнаті
нікого,
окрім вас,
немає, ви
можете
скористатися
цим
прапорцем,
щоб бачити,
які саме
символи ви
вводите.
-
--fd=ДФ
- Вказати
канал або
дескриптор
файла eventfd.
Коли точка
монтування
буде
готова до
використання,
guestmount запише
один байт
до цього
дескриптора
файла. Цим
можна
скористатися,
у
поєднанні
із --no-fork, щоб
запустити
guestmount у межах
іншого
процесу.
- --format=raw|qcow2|..
- --format
- Типовим
значенням
для
параметра
-a є
автоматичне
визначення
формату
образу
диска.
Використання
цього
параметра
примусово
визначає
значення
параметрів
-a формату
диска у
наступному
рядку
команди.
Використання
параметра
--format без
аргументу
перемикає
програму у
режим
автоматичного
визначення
у
наступних
параметрах
-a.
Якщо ви
користуєтеся
ненадійними
образами
гостьових
систем у
необробленому
форматі,
вам слід
скористатися
цим
параметром
для
визначення
формату
диска.
Таким
чином
можна
уникнути
можливих
проблем з
захистом
для
сформованих
зловмисниками
гостьових
систем (CVE-2010-3851).
Див. також <
guestfs(3)/guestfs_add_drive_opts>.
- --fuse-help
- Вивести
довідку
щодо
спеціальних
параметрів
FUSE (див. -o
нижче).
- --help
- Показати
короткі
довідкові
дані і
завершити
роботу.
- -i
- --inspector
- Використовуючи
код virt-inspector(1),
виконати
інспектування
дисків,
шукаючи
операційну
систему і
монтуючи
файлові
системи
так, як їх
мало б бути
змонтовано
у
справжній
віртуальній
машині.
-
--key
ВАРІАНТ
- Вказати
ключ для LUKS
для
автоматичного
відкриття
пристрою LUKS
при
використанні
інспектування.
Значенням
"ІДЕНТИФІКАТОР"
може бути
або назва
пристрою
libguestfs, або UUID
пристрою
LUKS.
-
--key
"ІДЕНТИФІКАТОР":key:РЯДОК_КЛЮЧА
- Використовувати
вказаний
"РЯДОК_КЛЮЧА"
як пароль.
-
--key
"ІДЕНТИФІКАТОР":file:НАЗВА_ФАЙЛА
- Прочитати
пароль з
файла
НАЗВА_ФАЙЛА.
-
--key "ID":clevis
- Attempt passphrase-less unlocking for "ID" with
Clevis, over the network. Please refer to "ENCRYPTED DISKS" in
guestfs(3) for more information on network-bound disk encryption
(NBDE).
Note that if any such option is present on the command line, QEMU user
networking will be automatically enabled for the libguestfs
appliance.
- --keys-from-stdin
- Прочитати
параметри
ключа або
пароля із
джерела
стандартного
введення.
Типово
програма
намагається
читати
паролі від
користувача
відкриттям
/dev/tty.
If there are multiple encrypted devices then you may need to supply multiple
keys on stdin, one per line.
-
-m
пристрій[:точка_монтування[:параметри[:тип_файлової_системи]]]
-
--mount
пристрій[:точка_монтування[:параметри[:тип_файлової_системи]]]
- Змонтувати
вказаний
за назвою
розділ або
логічний
том до
вказаної
точки
монтування
у
гостьовій
системі
(немає
нічого
спільного
із точками
монтування
у основній
системі).
Якщо точку
монтування
не вказано,
типовим
значенням
є /. Вам
слід
змонтувати
щось до /.
Третьою (і
нечасто
використовуваною)
частиною
параметра
монтування
є список
параметрів
монтування,
які
використовуються
для того,
щоб
змонтувати
підлеглу
файлову
систему.
Якщо такий
список не
буде
задано,
параметрами
монтування
вважатиметься
або
порожній
рядок, або
"ro" (другий
варіант
використовується,
якщо
використано
прапорець
--ro).
Заданням
параметрів
монтування
ви
перевизначаєте
типовий
варіант.
Ймовірно,
єдиним
випадком,
коли вам
може
знадобитися
це, є
випадок
вмикання
списків
керування
доступом (ACL)
і/або
розширених
атрибутів,
якщо у
файловій
системі
передбачено
їхню
підтримку:
-m /dev/sda1:/:acl,user_xattr
Четвертою
частиною
параметра
є назва
драйвера
файлової
системи,
якою слід
скористатися,
зокрема "ext3"
або "ntfs". У
визначенні
цієї
частини
параметра
рідко
виникає
потреба,
але вона
може бути
корисною,
якщо для
файлової
системи
можна
скористатися
декількома
драйверами
(приклад:
"ext2" і "ext3"), або
libguestfs
визначає
файлову
систему
помилково.
- --no-fork
- Не
створювати
фонової
служби (або
відгалуження
у фоновий
режим).
- -n
- --no-sync
- Типово,
під час
демонтування
точки
монтування
FUSE буде
виконано
спробу
синхронізувати
диск
гостьової
операційної
системи.
Якщо ви
вкажете
цей
параметр,
спроби
синхронізуватися
не
виконуватиметься.
Див.
обговорення
автоматичної
синхронізації
на
сторінці
підручника
guestfs(3).
-
-o
ПАРАМЕТР
-
--option
ПАРАМЕТР
- Передати
додаткові
параметри
FUSE.
Щоб
отримати
список
усіх
додаткових
параметрів,
підтримку
яких
передбачено
у FUSE,
скористайтеся
наведеною
нижче
командою.
Зауважте,
що можна
передавати
лише
параметри
FUSE -o і що лише
деякі з них
варто
насправді
передавати.
guestmount --fuse-help
Деякі з
потенційно
корисних
параметрів
FUSE:
-
-o allow_other
- Дозволити
іншим
користувачам
бачити
файлову
систему.
Цей
параметр
не
працюватиме,
якщо
подібне
спільне
використання
не
передбачено
на
загальному
рівні у
/etc/fuse.conf.
-
-o attr_timeout=N
- Увімкнути
кешування
атрибутів
у FUSE і
встановити
час
застарівання
у N секунд.
-
-o kernel_cache
- Дозволити
ядру
кешувати
файли
(зменшує
кількість
читань, які
мають
пройти
через
програмний
інтерфейс
guestfs(3)).
Зазвичай,
корисно
дозволяти
певне
додаткове
використання
пам'яті.
-
-o uid=N -o gid=N
- Скористайтеся
цими
параметрами
для
прив'язки
усіх UID та GID у
гостьовій
файловій
системі до
вибраних
значень.
-
-o use_ino
- Зберігати
номери inode із
базової
файлової
системи.
Якщо цей
параметр
не вказано,
FUSE
створюватиме
власні
номери inode.
Номери inode,
які ви
зазвичай
бачите у stat(2),
"ls -i" тощо, не
є номерами
inode у базовій
файловій
системі.
Зауваження:
використання
цього
параметра
є
потенційно
небезпечним,
якщо у
базова
файлова
система
складається
з
декількох
точок
монтування,
оскільки у
такому
випадку
можливе
дублювання
номерів inode
через FUSE.
Використання
цього
параметра
може
призвести
до
неналежної
роботи
частини
програм.
-
--pid-file
НАЗВА_ФАЙЛА
- Записати
PID робочого
процесу guestmount
до файла
"назва_файла".
- -r
- --ro
- Додавати
пристрої і
монтування
лише у
режимі
читання. Це
заборонить
запис, а
диск у FUSE
буде
показано
як
придатний
лише до
читання.
Наполегливо
рекомендуємо
скористатися
цим
параметром,
якщо ви не
маєте
намірів
щодо
редагування
диска
гостьової
системи.
Якщо
гостьова
система
працює, а
цей
параметр
не
вказано,
існує дуже
висока
ймовірність
пошкодити
дані на
диску. Ми
намагаємося
запобігати
такому
пошкодженню,
але це не
завжди
можливо.
Див. також
"OPENING DISKS FOR READ AND WRITE" in guestfish(1).
- --selinux
- Цей
параметр
призначено
для
забезпечення
зворотної
сумісності,
його
використання
не матиме
жодних
наслідків.
- -v
- --verbose
- Уможливити
докладні
повідомлення
від
підлеглої
частини libguestfs.
- -V
- --version
- Показати
дані щодо
версії
програми,
потім
вийти.
- -w
- --rw
- Змінює
дію
параметрів
-a, -d і -m
таким
чином, що
диски
додаються
і
монтуються
у режимі
читання і
запису.
Див. "OPENING DISKS FOR READ AND WRITE" in
guestfish(1).
- -x
- --trace
- Трасувати
виклики libguestfs
і заходити
до кожної
функції FUSE.
Це також
забороняє
фоновій
службі
створювати
відгалуження
у фоновому
режимі
(див. --no-fork).
- $XDG_CONFIG_HOME/libguestfs/libguestfs-tools.conf
- $HOME/.libguestfs-tools.rc
- $XDG_CONFIG_DIRS/libguestfs/libguestfs-tools.conf
- /etc/libguestfs-tools.conf
- Цей файл
налаштувань
керує
типовим
режимом —
лише
читання чи
читання і
запис ( --ro
або --rw).
Див. libguestfs-tools.conf(5).
Ця
програма
повертає
значення 0 у
разі
успішного
завершення
і
ненульове
значення,
якщо
сталася
помилка.
guestunmount(1),
fusermount(1),
guestfish(1),
virt-inspector(1),
virt-cat(1),
virt-edit(1),
virt-tar(1),
libguestfs-tools.conf(5),
"ЛОКАЛЬНЕ
МОНТУВАННЯ"
in
guestfs(3),
http://libguestfs.org/,
http://fuse.sf.net/.
Richard W.M. Jones ("rjones at redhat dot com")
© Red Hat Inc., 2009–2020
To get a list of bugs against libguestfs, use this link:
https://bugzilla.redhat.com/buglist.cgi?component=libguestfs&product=Virtualization+Tools
To report a new bug against libguestfs, use this link:
https://bugzilla.redhat.com/enter_bug.cgi?component=libguestfs&product=Virtualization+Tools
When reporting a bug, please supply:
- •
- The version of libguestfs.
- •
- Where you got libguestfs (eg. which Linux distro, compiled
from source, etc)
- •
- Describe the bug accurately and give a way to reproduce
it.
- •
- Run libguestfs-test-tool(1) and paste the
complete, unedited output into the bug report.