strings

НАЗВА

strings — виведення послідовностей друкованих символів у файлах

strings [ -afovV] [-мінімальна_довжина]
[ -n мінімальна_довжина] [ --bytes=мінімальна_довжина]
[ -t основа_числення] [ --radix=основа_числення]
[ -e кодування] [ --encoding=кодування]
[ -U метод] [--unicode=метод]
[ -] [--all] [--print-file-name]
[ -T назва_bfd] [--target= назва_bfd]
[ -w] [--include-all-whitespace]
[ -s] [--output-separator рядок_роздільник]
[ --help] [--version] файл...

ОПИС

Для кожного заданого файла файл GNU strings виводять придатні до друку послідовності символів, які мають довжину у принаймні 4 символів (або кількість, яку вказано за допомогою описаних нижче параметрів) і за якими слідує непридатний до друку символ.

Залежно від того, яка налаштовано програму strings, типово, програма або виводить усі придатні до друку послідовності, які програма може знайти у кожному файлі, або лише ті послідовності, які розташовано у придатних до завантаження, ініціалізованих розділів даних. Якщо тип файла визначити не вдасться або якщо strings читає дані з stdin, програма завжди виводити усі придатні до друку послідовності, які їй вдасться знайти.

Для зворотної сумісності буде виконано повне сканування усіх файлів, які буде вказано після параметра командного рядка або просто -, незалежно від наявності параметра -d.

strings, в основному, корисна для визначення вмісту нетекстових файлів.

ПАРАМЕТРИ

-a

--all

-: Сканувати увесь файл, незалежно від розділів, які у ньому містяться, або того, чи буде завантажено або ініціалізовано ці розділи. Зазвичай, це типова поведінка, але strings може бути налаштовано так, щоб -d було типовим. Параметр - є залежним від позиції, і він примушує strings виконувати повні сканування будь-якого файла, який згадано після - у командному рядку, навіть якщо було вказано параметр -d.

-d

--data: Вивести лише друковані рядки з ініціалізованих, завантажених розділів у файлі. Це може зменшити частку мотлоху у виведених даних, але також може призвести до ризиків щодо захисту програми strings, які є результатом використання бібліотеки BFD для сканування та завантаження розділів. Strings можна налаштувати так, щоб цей параметр став типовим. У таких випадках можна скористатися параметром -a, щоб уникнути використання бібліотеки BFD і просто вивести усі рядки, які буде знайдено у файлі.

-f

--print-file-name: Вивести назву файла перед кожним рядком.

--help: Вивести резюме щодо користування програмою до стандартного виведення і завершити роботу.

-мінімальна_довжина

-i мінімальна_довжина

--bytes=мінімальна_довжина: Вивести послідовності придатних до показу символів, довжина яких складає принаймні мінімальна_довжина символів. Якщо не вказано, буде використано типову мінімальну довжину у 4 символи. Відмінність між придатними до показу і непридатними до показу символами залежить від параметрів -e і -U. Послідовності завжди мають завершуватися керівними символами, зокрема символом нового рядка або повернення каретки, але не символом табуляції.

-o: Подібний до -t o. У деяких інших версіях strings -o працює як -t d. Оскільки сумісність з обома варіантами забезпечити неможливо, ми просто вибрали один з них.

-t основа_числення

--radix=основа_числення: Виводити перед кожним рядком зсув у файлі. Односимвольний аргумент визначає систему числення зсуву--- o -- вісімкова, x -- шістнадцяткова або d -- десяткова.

-e кодування

--encoding=кодування: Вибрати кодування символів рядків, які буде знайдено. Можливими значенням для аргументу кодування є такі: s = одинарні 7-біт-байтові символи (типовий варіант), S = одинарні 8-біт-байтові символи, b = 16-бітові зі зворотним порядком байтів, l = 16-бітові із звичайним порядком байтів, B = 32-бітові зі зворотним порядком байтів, L = 32-бітові зі звичайним порядком байтів Корисно для пошуку рядків із широких символів. ( l і b застосовуються, наприклад, для кодувань Unicode UTF-16/UCS-2).

-U [d|i|l|e|x|h]

--unicode=[default|invalid|locale|escape|hex|highlight]: Керує показом закодованих у UTF-8 багатобайтових символів у рядках. Типовою поведінкою ( --unicode=default) є показ їх без спеціалізованої обробки, виходячи лише зі значення параметра --encoding. Інші значення цього параметра автоматично вмикають --encoding=S. Значення параметра --unicode=invalid призводить до того, що програма вважає ці символи неграфічними символами, а отже, такими, що не є частиною коректного рядка. За усіх інших варіантів програма вважає такі символи коректними символами. Використання варіанта --unicode=locale призводить до показу рядків у поточній локалі, у якій може бути передбачено підтримку кодування UTF-8, а може і не бути. Використання варіанта --unicode=hex призведе до показу символів у форматі шістнадцяткових байтів між символами <>. Використання варіанта --unicode=escape призведе до показу символів як екранованих послідовностей ( \uxxxx), а варіанта --unicode=highlight — до показу екранованих послідовностей із підсвічуванням червоним кольором (якщо такий показ передбачено на пристрої виведення даних). Розфарбовування призначено для привернення уваги до наявності послідовностей unicode там, де вони є неочікуваними.

-T назва_bfd

--target=нава_bfd: Вказати формат коду об'єкта, відмінний від типового формату вашої системи.

-v

-V

--version: Вивести номер версії програми до стандартного виведення і завершити роботу.

-w

--include-all-whitespace: Типово, до виведених рядків буде включено символи табуляції і пробілу, але інші пробільні символи, зокрема символи нового рядка або повернення каретки, показано не буде. Використання параметра -w призведе до того, що програма вважатиме частиною рядка усі пробільні символи.

-s

--output-separator: Типово, виведені рядки буде відокремлено символом розриву рядка. За допомогою цього параметра можна визначити будь-який рядок, який буде використано для відокремлення виведених записів. Корисно у поєднанні із --include-all-whitespace там, де рядки можуть містити символи розриву рядка.

@файл: Прочитати параметри командного рядка з файла файл. Прочитані параметри буде вставлено замість початкового параметра @ file. Якщо файла файл не існуватиме або файл не вдасться прочитати, параметр буде оброблено буквально, а не просто вилучено. Параметри у файлі файл слід відокремлювати пробілами. Сам символ пробілу можна включити до параметра, взявши увесь запис параметра у одинарні або подвійні лапки. Включити довільний символ (включно із символом зворотної похилої риски) можна додавши до нього префікс — зворотну похилу риску. Файл файл може сам містити додаткові параметри @ file; усі такі параметри буде оброблено рекурсивно.

ДИВ. ТАКОЖ

ar(1), nm(1), objdump(1), ranlib(1), readelf(1) та записи Info для binutils.

АВТОРСЬКІ ПРАВА

Кожен має право копіювати, розповсюджувати та вносити зміни до даного Документу на умовах GNU Free Documentation License, версії 1.3 або будь-якої наступної версії, опублікованої Free Software Foundation; даний Документ не містить Незмінних розділів; даний Документ не має Текстів передньої та задньої обкладинок. Копія даної ліцензії включена в розділ із заголовком "GNU Free Documentation License".

ПЕРЕКЛАД

Український переклад цієї сторінки посібника виконано Yuri Chornoivan <[email protected]>

Цей переклад є безкоштовною документацією; будь ласка, ознайомтеся з умовами GNU General Public License Version 3 НЕ НАДАЄТЬСЯ ЖОДНИХ ГАРАНТІЙ.

Якщо ви знайшли помилки у перекладі цієї сторінки підручника, будь ласка, надішліть електронний лист до списку листування перекладачів: [email protected]

14 січня 2023 року

binutils-2.40.00